Складне речення

головного та підрядного (або кількох підрядних)

двох чи більше рівноправних

двох чи більше незалежних

головної

підрядної

граматичної основи

Надворі стало ясно, хоч голки збирай.

Як тільки сонце перестало пекти, взялися дівчата за руки і стали співать пісень.

Лунає гомін людських голосів, бо і вночі тут не припиняється робота.

Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш.

Де люди ходять, там трава не росте.

Сонце вже сховалось за гори, хоч було ще не пізно.

Все, що в світі минає, бачить дзеркало дня.

Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині…

Благословен, хто викопав криницю.

Добре говорить, та зле творить.

Не шукай краси, а шукай доброти.

Хто мовчить, той двох навчить.

Де є життя, там є надія.

Дзвенить кришталеве джерело, що вийшло з глибини земної.

І вже чув композитор, як народжується пісня.

Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Старайся прожити в світі так, щоб залишити добру пам'ять.

Є такі гірські вершини, що сягають аж під зорі.

А навкруги так гарно, як буває напровесні в полі.

Нам не можна прожити без того, щоб не мріяти і не творить!

Уклін чолом народу, що рідну мову нам зберіг.

Стара верба від старості зомліла, забула, що сказав їй водяник.

Засипав сніг стежку, що миша протоптала.

Є такі гірські вершини, що сягають аж до гір.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

іменник

займенник

сполучник

прийменник

Внизу коло самої греблі, що прилягала до мосту, росли густі очерети.

Щасливий тим, що живу тобою, Вітчизно рідна – земле сподівань.

Доріжка була така вузька, що зелене гілля вгорі сходилось докупи й закривало небо.

А я люблю, як в вечірній час сопілка заспіває переливна.

Ви знаєте, як пахне хліб диханням сівача, вогнем безсонних діб?