Складне речення з різними типами зв*язку. Тренувальні тести

вихором закружляв сухе опале листя

задощило

останнє листя впало додолу

зриваючи останнє листя з дерев

він відчайдушно зривав з дерев останнє листя

1

2

3

4

осінь видалася надзвичайно дощова.

адже осінь видалася надзвичайно дощова.

хоч осінь була не дуже дощова

бо майже тиждень дощило безперестанку

до лісу дістатся було надзвичайно важко

Хочеш від людей шаноби любов і гнів бери в путь.

Ударив грім зразу шкереберть пішло життя.

Не плюй у криницю пригодиться води напиться.

Як заздрю я тій білій хмаринці вона пливе у далечінь між подруг.

Іти йому з лісу не хочеться звик тут за літо.

Прийде ранок заспівають птахи.

У товаристві лад усяк тому радіє.

Так виразно ввижається мені болючими безсонними ночами я жив колись в простому курені над озером з ясними берегами.

Він прокинувся й нащулив вуха у вогкому струмені вітру долинав сухий різкуватий звук.

Зрубав дерево посади два.

Не пішли на пляж море штормить.

Тиша навкруги сплять в росі луги.

Зробиш роботу матимеш нагороду.

6

7

8

9

[],[],[],()

[],[],(),().

[],(),(),().

()  [],[],[]

Намалюй мені ніч, коли падають зорі.

Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти.

Серце у тиші нічній спочива, як у колисці дитина.

Що більший самолюб і фарисей, то більше прагне шани від людей.

Яке це щастя, коли стіл довгий і тісно за ним від рідні.

А як вечір срібними човнами пропливе між парами в саду, над твоїми чистими думками зіркою щасливою зійду.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Дарма що стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах.

Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля.

Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати.

Треба дати зрозуміти, що світ наш не замерзає і не згасає.

У повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед.

Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.

Люби музику — вона облагороджує твої думки і почуття.

Красна пташка своїм пір’ям, а людина — знанням.

Що в пісні співається, те в житті збувається.

Голос у нього гучний і спочатку завжди впевнений.

Небо вночі чисте, і видно, як падають зорі.

Сонце блищить і горить, гаї зеленіють, садки зацвітають.

Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну.

Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли.

Небо вже геть розмерзлося, і тепер його було видно наскрізь.

Тонуть у золоті принадні простори і закликають усе в степу до спокою.