Складне речення з різними видами зв'язку

3

4

5

6

1

2

3

4

Між лісом і струмком простелилась долонька лугу, й, коли йти по траві, то з-під ніг весь час вискакують прозорокрилі коники.

Чабан — це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток, і, коли інші ще сплять, він уже з отарою виходить з кошар у мокрі поля на свої цілоденні вахти. 

А Батий думав щось своє, він ховав ці думи в собі або, коли опівдні пригрівало сонце виходив з юрти, сідав у зручне ромейське крісло і надовго втуплював свій зір у синю морську далечінь.

Небо аж дзвенить, і, хоч сонця ще нема, а ці дівчата вже передчувають його.

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в прах зоряну павутину.

Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав.

Планета сива над віками крутиться, минають дні, і пахне сіножать.

На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.

Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає у твою розмову.

Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами, земля вже ними була встелена, що й ніде ступити.

Там повен двір любистку, стоять такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів.

[ ], ( дарма що... ), і (дарма що... ).

[ ], [ ] і [ ].

[ ], ( дарма що... ) і (дарма що... ).

[ ], [ дарма що... ], і [дарма що...] .

А складносурядне

Б складнопідрядне

В безсполучникове

Г складне з різними видами зв'язку

А складнопідрядне

Б складносурядне

В безсполучникове складне речення

Г просте ускладнене речення

сурядним

безсполучниковим

підрядним

щоб, якби, через, а, та, але

і, як, що, й, мов, ніби, проте

однак, зате, чи, хоч, все ж, то ... то

однак, а, ані, аби, якби, ніби.

тому що, щойно, як, доки, так що, щоб

і, але, хоч би, коли, зате, так що

На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.

Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає у твою розмову.

Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами, земля вже ними була встелена, що й ніде ступити.

Там повен двір любистку, стоять такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів.

Посріблені ліси окуталися тінню, а небосхил горить і віти золотить.

Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.

Скрізь: на подвір’ї, і в саду, і на городі – все тяглося до сонця і раділо йому.

Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі журавлі. 

Курок сухо клацнув, і від того вовчиця схопилася на ноги, а здоровенний вовк скинувся на задніх лапах, як схарапуджений кінь. 

Досвідчені мисливці розповідають, що є такі гончаки, які знають, де причаївся звір. 

І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, обмотує перевесельцями з сіна наймолодші деревця, щоб не мерзли в люті морози. 

Усі суперники вертіли гарячково коліщатами, коли Андрійко вмить придавив свою метавку до землі черевом, нап’яв тятиву руками, аж у суставах хруснуло, а наступної хвилини стріла влучила в середину круга.