Складне речення з різними видами зв'язку

Хо підійшов до села, і перша хата, яка кинулася йому у вічі, була шпиталь, місце страждання і заразом боротьби з тим стражданням (М.Коцюбинський).

У книжці Дмитро Григорович відповідає дітворі на безліч запитань, зокрема й на концептуальне запитання самої книжки: чи знаємо ми птахів, чи знаємо закони, за якими вони живуть? (О. Бакуленко).

І тоді я кинувся писати по-українському, але виявилося, що я й своєю мовою не можу писати (З журналу).

Краплі сліпого дощу вмить прозріли на листі і траві, засвітилися, і галявина заяріла соковитими барвами (Д.Кешеля).

І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, подивитись на їхні співучі крила, що в теплому ірію захопили весну та й принесли нам (М.Стельмах)..

Тільки тепер дивлюся на свої босі посинілі ноги, важко зітхаю і плентаюсь до хати, щоб не схопити маминого запотиличника (М.Стельмах).

 І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе і називають махометом, вариводою, лоботрясом (М.Стельмах).

Тепер наука встановила, що прабатьківщина індоєвропейських народів знаходилась в Європі й займала дуже великий простір, а слов’яни жили приблизно на тих землях, де живуть вони й тепер (І.Огієнко).

Вперше в житті не перехрестилася до світила, а, коли добачила краєчок сонця, оторопіло позадкувала до хвіртки (К.Митрин). 

Коли згасла остання і з небес було знято важку темну попону й одягнуто легку блакитну, взяла Настя-Спасителька кошик з пасками та крашанками і пішла до церкви (К.Мотрин).

Роззирнулася, сподіваючись, що все це сон, який зараз мине і з усіх вулиць посуне люд, і стануть навколо церкви, засвітять свічечки, і вдарять великодні дзвони…(К.Мотрин)

Усе ще не вірила в ці вулиці, хати без людей, у ці з похованою навіки водою криниці, у цей розтерзаний солов’ями, криком півнів, любовним перегукуванням диких голубів світанок, в якому — жодного людського голосу (К. Мотрин).

Складне речення із безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв'язками

Складне речення із сполучниковим підрядним і сурядним зв'язками

Складне речення із безсполучниковим і сполучниковим сурядним зв'язками

Складне речення із безсполучниковим, сполучниковим сурядним і підрядним зв'язками

Я впевнений, що переважна більшість зголошених кандидатів запаморочена блиском можливості і навіть не думає про добро України та її народу.

Мусимо пам’ятати: кожний політичний кандидат, щоби бути вибраним, мусить говорити своїм виборцям, що вони хочуть чути.

З практики знаю: кожний член парламенту справді виявить себе щойно пізніше у щоденній практиці, але виборець уже нічого не вдіє, якщо вибраний більшістю голосів не робить того, що обіцяв.

Дозрілі й вироблені в демократичній системі люди оцінюють політичного кандидата не за його говорения під час виборчої кампанії, а з того, що він робив роками і як виконував узяті на себе обов’язки.

3

4

5

6

1

2

3

4

5

1) кома при протиставленні частин у складному реченні

2) кома у безсполучниковому реченні

3) кома у складносурядному реченні

4) кома при відокремленні обставини

5,6) коми при порівнянні

А мені кортить написати панегірик слову, завдяки якому й можна розказати про дух євшан-зілля; солов’їну пісню і млистий серпанок над нивами.

Адже слово таке велике, що здатне вмістити в собі всю довколишню багатоманітність і невичерпність, воно не нижче і не вище, а рівне цій невичерпності

Захоплений панегірик словам складаючи, я пам’ятаю, що мова — це велика і дружна сім’я.

Нову батьківщину навіть зможе створити народ, але мови – ніколи: вимерла мова в устах народу – вимер і народ. 

Коли ж повертаюсь я, часом, до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства.

Коли ж повертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства.

Коли ж повертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства.

Коли ж повертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини, і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства.

Мистецькі успіхи відкрили перед нею двері всього світу, але вона знала, що світ належить тому, хто має Батьківщину, і Крушельницька повернулася до рідного Львова.

Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та отроцтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму.

Нову батьківщину навіть зможе створити народ, але мови – ніколи: вимерла мова в устах народу – вимер і народ.

Піввіку звікував на Запоріжжі, не одні підошви стоптав на цьому майдані, а й зараз йому вдивовижу, яким робом потрапляють у лад усі оці свистілки, баси, кози, дримби, тимпани і бубни. 

кома

тире

двокрапка

крапка з комою