Складне речення з різними видами зв'язку

Керуючись відомою тезою І.Франка про те, що історія не дає нам нічого задурно, мусимо всі активно працювати, щоб підвищувати авторитет нашої держави, збагачувати її культуру, мову (З журналу).

Старші люди мовили мені, що, коли з листочка навесні можна спити росяні краплини, незабаром соловей прилине (Д.Білоус).

Кожна ягідка горіла твердим кораловим світлом, воно було рівне й туге, не обертаючись на полум'я, і тільки хіба що язички-зайчики віддзеркалювались, коли від їхньої шкірки відбивалося сонячне проміння (Є.Гуцало).

І я тобі сказати чесно мушу:

Ти можеш лущить м'яч, немов горох,

Але коли вже замахнувсь на душу,—

Дивись, щоб не спіткнувсь... на чотирьох! (Б.Олійник)

з'єднаними одиничним сполучником і, й, та, або, чи, якщо вони мають спільну підрядну частину.

з'єднаними одиничним сполучником і, й, та, або, чи, якщо вони мають спільну сурядну частину.

які поєднуються за допомогою сполучника (сполучного слова) та інтонації.

Чому так слізно сонце світить, криється у млах?

Чом туга так мене зв'ялила, додолу смуток гне?

Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

Ти позич мені сніг я намалюю нас всіх.

Не бійся на стежці цій впасти підхоплю тебе й пригорну.

У серці виграє нестримна радість попереду ще вічність без кінця.

Пливли серпанки дмухав хтось зірниці ромашок молоко взялись косити.

В цю пізню годину в цей пізній час я зрозумів це останній шанс.

Розбуди мене дотиком крила полечу з тобою до країни снів.

Заснули мальви біля хати їх місяць вийшов колихати.

Твої грози пахнуть світлом б'є погляд у даль.

Сріблиться павутинка на луках укладені трави в копиці.

Ходити по колу і знати ніколи з орбіти зійти не дано.

Ще сонячні промені сплять досвітні вогні вже горять.

Ще свічка наша не згоріла ще наша молодість при нас.

двокрапку

тире

кому

крапку з комою

[ ] : [ ].

[ ] - [ ].

[ ] , [ ].

[ ] ; [ ].

Підіймаю в осіннє небо очі і бачу летять журавлині ключі.

Світили зорі з вишини вбрання ритмічно шелестіло.

Чайка сіла на воду чекай доброї погоди.

Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні й розкидає кругом.

Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх (П. Загребельний).

Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима (Т. Мельничук).

Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).

Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік (М.Стельмах).

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Змінюватимуться часи, але пісня завжди залишатиметься душею української нації.

Якісь таємничі, тривожні, болючі чуття опановують його серце під час молитви; щось щемить у нього в глибині душі (І. Франко).

Небо розквітало неквапно, наче стягнуто було з нього мережану заслону,погасли зірки, і незвідь-куди пропав блідий місяць (В. Шевчук).

Василько показав свій щоденник, і дід посміхнувся.

Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля.

У повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед.

дві частини

три частини

щонайменше три частини і більше

чотири частини