«Складне речення з різними видами зв’язку. Текст»

Завершене усне або письмове висловлювання на певну тему, в якому можна визначити мікротеми,

 Одне чи кілька речень, пов'язаних між собою за змістом.

Різновид творів масової культури (прозаїчні твори,  кінофільми,  комікси), в яких розкривається певна таємниця, пов'язана зі злочином.

Різновид літературного роду (нарівні з лірикою і драмою), що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Це сукупність тематично об'єднаних речень, в одному з яких називається тема.

Це вступна частина якогось, введення, передмова.

Це заключна частина, додана до завершеного художнього твору й не пов'язана з ним нерозривним розвитком дії.

Це спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно посилює попередню.

Це подiя чи система подiй, у яких розкриваються характери, що розв'язують суперечностi мiж ними.

Це сукупність тематично об'єднаних речень, в одному з яких називається тема.

Це зміст тексту, те, про що (або про кого) в ньому йдеться.

Це група речень, об’єднаних темою та головною думкою.

Це виділена в тескті окрема, відносно закінчена, думка.

Це те, заради чого створено текст (задум його автора), те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного.

Це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

Вставні слова

Часові форми дієслів-присудків

Синоніми

Іменники

Займенники

те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;

його зміст, те, про що в ньому розповідається;

 оцінка предмета чи явища;

 «відоме» і «нове».

Соломія не знала, як і коли це сталося,— втома і шум комишу приспали її.

Остап подавсь на розвідки і скоро вернувся, щоб заспокоїти Соломію: скрізь тихо, спокійно, днина тепла й ясна.

Гості почали прощатись, але тут Тетяна Степанівна згадала, чого вона, властиве, прийшла.

Кілька разів Остап ускакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалася на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знову мчали вперед, добуваючи останні сили.

дві

три

чотири

п'ять

А я додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет (М. Рильський).

Гудуть бубни, рвуться на скрипках струни, танцюють дерева, хилитаються з боку на бік хати, танцюють цигани, танцює ведмідь з кільцем у носі, а козак притупує, зриває з голови шапку і летить, неначе шуліка, по колу, перекидається в повітрі, аж курява встає (Ю. Мушкетик).

Збулись твої (Шевченкові) слова пророчі, і час оновлення настав, і темні просвітились очі, вчорашній раб Всесильним став (М. Рильський).

А речення – мов зоряний разок слів-намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно (Д. Білоус).

Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворогами, ворожими заслонами, потім дорога знову розчищалася, і полк знову згортався крилами своїх бойових батальйонів (О. Гончар).

Планета сива над віками крутиться, минають дні, і пахне сіножать (Б. Олійник).

 Я несу любов-зажуру, мрію молоду, і цвітуть сади для мене, як до тебе йду (В. Івасюк).

А речення — мов зоряний разок слів-намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно (Д. Білоус).

А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимий смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипки. (М. Стельмах)

Букет півоній, які мати несла в руці, поширював п'янкий запах – власне, в руках її наче вигойдувався букет тонких пахощів.

У темряві подеколи траплялись ягоди, вони проходили мимо дивною сповільненою ходою, і їм здавалося, що вони ступали по дні великої прозорої річки. (Є. Гуцало)

І хоч зараз гудки вже відмінено, проте Віруньці й досі вони часом озиваються в душі, адже під спів цих гудків привело її кохання на Зачіплянку. (О. Гончар)