Складнопідрядне речення

Шепочеться діброва, та вечірні пливуть небеса.

Хлопці і купалися, і дрімали, а сонце ще високо стояло.

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє коріння проймають.

Але Маланка знала, до чого воно йдеться.

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.

Буря розчахнула стару, напівзасохлу акацію, що росла біля сіней.

Нам дивно, що ви сюди заїхали.

Вони жили так, начебто гойдалися на кониках з дитячого майданчика.

Коли заходить ніч, тоді дивоцвітом цвіте степ.

У важкі хвилини скорбі та недуг я тихо йшов, куди гляділи очі.

Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті.

Не було, мабуть, кращої людини на світі, як дідусь.

Вони танцювали доти, доки зовсім потомились.

Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселять.

Хоч їдеш у гостину, а хліба бери в торбину.

Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали.

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу.

Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить.

У полі ще лежав сніг, хоч весна брала своє.

Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну й життя.

Та довгий ще мені пройти судилось, щоб молодість догнати, заблукану в полях.

Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси.

Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на них ледве держались шапки.

Мене одразу ж потягло вперед, бо позаду, за головами дорослих, нічого не було видно.

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробида арфу золоту.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

 І вже чув композитор, як народжується пісня.

Вода стояла на луках, скільки бачило око.

щойно трапляється така нагода.

щоб помилуватися рідкісними сортами троянд.

тому що в ньому з'явилась алея білих троянд.

Коли світило яскраве сонце, я вийшов з дому.

Виходячи з дому, мене засліпило яскраве сонце.

Виходячи з дому, я мружився від яскравого сонця.