Складнопідрядне речення

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

 Не можна, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати вона завжди може.

 У цей час, наче на сміх, до кімнати зайшов батько, одягнений в широку свиту.

 Спустився вечір, і одразу похолоднішало, хоч удень була нестерпна спека.

коли, але

або, тоді

але, що

якщо, тоді

Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину.

 Ми чудово попрацювали, так що день минув недаремно.

Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в ущелинах гір

Вікторія старанно готувалася до дебюту на сцені театру, проте режисер несподівано обрав іншу актрису на роль імператриці

 яка з’єднує хребти двох гірських масивів

та засипав усі стежки в підніжжі гір

оминувши декілька сіл по той бік річки

люди опинилися відрізаними від інших населених пунктів

Якщо рясно цвіте горобина, то буде добрий урожай городини.

На розпутті, де сидів кобзар та грав на кобзі, зібралося багато людей

Після того, як пройшов дощ, стало холодніше

Мене водило в безвісті життя, проте я завжди вертався на свої пороги

дарма, незважаючи на те що, наскільки

однак, зате, звідки

відколи, аби, або

коли, допоки, не тільки, а й

 На небі збиралися великі хмари, і люди сподівалися на дощ

На небі збиралися великі хмари, та марно сподіватися дощу.

На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.

На небі збиралися великі хмари, можна сподіватися дощу.

Щоб вволю всього мати, треба чесно працювати.

Якщо людина не має бажання, важко змусити її щось робити

Коли двері відчинилися, в кімнату повіяло свіжим повітрям

Щось шепчеш ти зачаровано і тихо , той шепіт мою душу крає!

Не тільки учні зраділи початку канікул, а й батьки полегшено зітхнули.

Селяни дуже непокоїлися , бо літо було надто засушливим.

Зненацька зірвався вітер, руйнуючи все на своєму шляху

Зацвітає бузок, цвіт вишні вже опадає

Я не знаю, чи там угорі є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі.

Остап подавсь на розвідки та їжі дістати , Соломія сиділа тихо і боялася навіть пошевелитися.

Букет півоній, які мати несла в руці, поширював п'янкий запах. 

Пам'ять наша – глибокий чарівний колодязь, на дні якого заховано найпотаємніші спогади

Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють.

Я слухав рідну пісню, рідну мову, а вона лилась струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи.

Дід привчав мене змалку любити та вивчати ліс, у якому є багато дарів для нашої родини.

Часто є люди, які щодня нарікають на життя, а насправді в житті у них все добре

З греблі було видно,як наближалися козаки,як заходило сонце.

На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись. 

Світало, але світанок був якийсь виснажливий і втомлений.

Як хочеться, щоб всі на світі люди не забували: ти усе ж людина.