Складнопідрядне речення

Шепочеться діброва, та вечірні пливуть небеса.

Хлопці і купалися, і дрімали, а сонце ще високо стояло.

Осінній день короткий, але сьогодні він згасав надто повільно.

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє коріння проймають.

Все можуть зробити людські руки, коли захочуть

Як подвір’я загоготало громом, всі в залі потягнулись до вікон.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Усякий, усякий отець старається навчити дiтей усьому доброму; а неслухняних по-батькiвськи повчить та по-батькiвськи пожалує.

Буря розчахнула стару, напівзасохлу акацію, що росла біля сіней.

П’яно чарує шелест пшениці, що преплітається з дзвониками та берізко.

Хвалив бога i з тим прожив вiк, що не вдався в тугу.

Вони жли так, начебто гойдалися на кониках з дитячого майданчика.

Коли заходить ніч, тоді дивоцвітом цвіте степ.

Наум Дрот був парень на усе село, де жив.

На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне.

В важкі хвилини скорбі та недуг я тихо йшов, куди гляділи очі.

Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті.

Не було, мабуть, кращої людини на світі, як дідусь.

Вже люди, певне, від тієї пори тут не живуть, як з раєм попрощались.

Коли з старшим себе зострiлась, зараз низенько вклонилась

Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселять.

На вулицю i не кажи, щоб коли з подругами пiшла.

Знаємо ми, відкіль той сон.

Честь і славу матимеш, якщо добре працюватимеш

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу.

Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить.

Скільки не дивись на море, воно ніколи не набридне.

Там, де сяють верби з-за гори, над водою гнуться явори.

Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну й життя.

Та довгий ще мені пройти судилось, щоб молодість догнати, заблукану в полях.

Часом Десна розливалася так пишно,що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси.

Кричали по дворах горласті півні, ніби поздоровляли господарів з Новим роком.

Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на них ледве держались шапки.

Мене одразу ж потягло вперед, бо позаду, за головами дорослих, нічого не було видно.

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробида арфу золоту.

Коли Соломія примостилася на плоті, Остап одіпхнув його од берега й тоді скочив.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

 І вже чув композитор, як народжується пісня.

Вода стояла на луках, скільки бачило око.

Як не знаєш правди до кінця, то й не мудруй.

СПР з'ясувальне

СПР обставинне умови

СПР обставинне часу

просте ускладнене

СПР обставинне допустове

СПР обставинне наслідкове

СПР обставинне умови

СПР обставинне міри і ступеня дії