Складнопідрядне речення

Осінній день короткий, але сьогодні він згасав надто повільно.

Не минає мене листопад, нагортає осінь на серце зажуру.

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє коріння проймають.

Прощаються з літом ліси, і верхов'ями гудуть і гудуть холодні вітри.

Дихання осені уже на квіти впало, так що тепер сумує де-не-де самотній пожовклий лист.

Ми прийшли в цей світ, аби подарувати світло.

Настане час, коли розправлять знедолені крила.

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим.

Як подвір’я загоготало громом, всі в залі потягнулись до вікон.

Усюди в Україні красуються просторі поля, які здавна наші предки засівали пшеницею.

Помилки друзів варто виправляти, бо на те воно і справжня дружба.

Я сідаю на горбок, щоб ключі журавлині зустріти.

Сама ж місцина, де розташувалася Лісова Гута, напрочуд гарна.

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

Мені чогось сумно й боязно так, що аж серце моє мре.

Усі ми маємо добре усвідомити, що мир дається важко.

П’яно чарує шелест пшениці, що преплітається з дзвониками та берізко.

Пожежники часто кажуть, що пожежі легше запобігти, ніж її погасити.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.

Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу пухку ковдру.

Тут компроміси просто необхідні, щоб зберегти гарні теплі стосунки.

Благословенна та ясна година, коли буквар до рук бере дитина.

Узимку сонечко ховається там, де теплотою дихає земля.

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Неймовірно люблю цей закуток, де з дитинства приязно і тепло.

Навіть і не знаю, де знайти ключі від щастя.

Вигладатиму тебе, де кує зозуля.

Де ви сховали ті книжки?

Навіть тоді, коли людина згорить, совість людини продовжує жить.

Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті.

Сестра розповідала, як хвилюється в шторм море.

Уже навіть встановлено, коли цей супутник вийде на необхідну орбітальну станцію.

відчуваючи страшний біль у горлі та голові.

бо керівник фірми дуже розлютився через Тарасове запізнення.

і весь час дивився собі під ноги.

а Дарина готувала йому сюрприз.

Люди гуляли в парку, і стояла тепла погода.

Стояла тепла погода, а люди гуляли в парку.

Люди гуляли в парку, бо стояла тепла погода.

Люди гуляли в парку; стояла тепла погода.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселять.

А на тому місці, де стояла тінь іскрило сонце широкою плямою.

І вже чув композитор, як народжується пісня.