Складнопідрядне речення

а) В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає.

   б) Обрій почала огортати все густіша і густіша темрява, і небо стало схожим на         синьку, густо  розведену в воді.

   в) Подихав свіжий вітерець; по ставку плигали маленькі хвильки і сріблом блищали 

       на сонці.

г)Ми знали велике озеро,  там щороку  гуси зупинялися й жили тижнів зо два, а то й            більше.

а) Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

   б) Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

   в) Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї

г) За гречками, в долині,  де ніжним плетивом ткався сивий туман, – показалось              село

а) Де праця, там і пісня.

б) Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь –        якої теорії, є всесильний час.

  в) Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть.

г) Якщо ви любите пісні, запрошуйте у гості птаство.

  а) Де мало слів, там більше правди.

б) Що вище піднімались, то ставало холодніше.

в) А я люблю, як у вечірній час сопілка заспіває переливна.

г)Для чого слів нема людських, часом можна висловить пейзажем те,  

  а) Зібралися діти на тому ж високому березі над Дніпром, звідки видно і

        димарі , і цегельні, і місто, і пристань.

б) Зібралися діти, на тому ж високому березі над Дніпром – звідки видно і  

    димарі, і цегельні, і  місто, і пристань.

в) Зібралися діти, на тому ж високому березі над Дніпром  звідки видно і  димарі, і          цегельні,  і  місто, і пристань.

а) Бліде небо мигтить зірами до блакиті, що оповила степову далечінь.

б) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

  в) Люблю слухати, як гудуть бджоли.

  а) Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.

  б) Де щастя упало, там і приятелів мало.

  в) І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.

а) На дні повільно хмари темно – сині повзуть, немов підводні кораблі.

б) І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії. 

в) Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.

а) Закінчували свій трудовий день з тим, щоб завтра новий день продовжувати з новим завзяттям.

б) А сонечко встане, як перше вставало.

в) Як дбаєш, так і маєш. 

) Хоч місяць цей і зветься листопадом, але дерева вже простягни вгору, до

            сизого  неба оголені віти .                                                                                        

 б) Якби всі легенди зібрати морські, якби їх в томи записати, то був би літопис на              вічні віки.

в) Я люблю тишину, коли море спокійно так дише і зітхає у сні до холодних і   

              темних  глибин.

а) За гречками, в долині,  де ніжним плетивом ткався сивий туман, – показалось              село.

    б) Часом можна висловить пейзажем те,  для чого слів нема людських.

в) Чим більше темніло, тим вітер здавалося дужчав

а) Коли поспіє виноград – додолу гнуться ніжні віти.

   б) Туман низинний пливе кошлатий, щоб на озимих заночувати.

    в) Чим більше темніло, тим вітер здавалося дужчав.