Складнопідрядне речення

Де панують мир і любов, там не ллється кров.

Українці, захистім себе, щоб світ вважав нас українцями.

Найдорожча пісня, з якою мати колихала.

Народна мудрусть ствержую, що в людини є двоє друзів: батько й мати.

Є така країна Україна, де мені судилося зрости.

Повертаймось до шляхів, де батьки ходили.

Не буде роду переводу, бо вічно житиме любов.

Ніхто не скаже, коли почалося козацьке лицарство.

Де кров текла козацька, трава зеленіє.

Мій пращур був із козаків, яких боялись шляхта й хани.

І несуть мене по полю, де здобув я нашу волю, коні вороні.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду.

Неробство - ковадло, на якому куються всі гріхи.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Де посієш, там і пожнеш.

Знай, що терен груш не родить.

Книга вчить, як на світі жить.

Як буде мудра голова, то знайдеться булава.

Коли Бог розуму не дав, то і коваль не вкує.

Не тямить голова, що язик лепече.

Обриває вітер у саду пелюстки печальні, які покірно падають на землю.

В'яне все навколо, де пройдуть золоті копита чорного коня.

Скрізь, де махнула осінь своїм золотим пензликом, жовтіють ліси.

Там, де осінь за горами, б'є об землю копитами білий кінь зими.