Складнопідрядне речення

якщо купимо квитки на потяг.

бо вже скучили за рідним містом.

так що неодмінно відвідаємо Лавру.

щоб краще дізнатися історію столиці.

Дерева у цвіту такі казково білі й легкі вночі, зараз обважніли, посірішали й ніби танули, розтікалися сірим туманом по низині.

Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина.

Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?

Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

Коли ідеш ранковим полем, то грають бризки від роси.

Ніч була довга, думалося, що ніколи вже сонце не зійде.

Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї вірний син.

День такий, що жалітися грішно на невдачі, нестачі, біду.

оскільки вчора була сильна хуртовина.

ніби лежала товста пухова перина.

тому що не була розчищена від заметів.

так що не можна було доїхати до міста.

Посеред ріки зашипів, увігнувся і тріснув кількома

сліпучими промінцями ясний лід.

Намалюй мені ніч, коли падають зорі.

Десь високо в небі, під самими зорями, що вже меркли і гасли, погуркував літак.

Як радію за ту людину, що загублену радість знайшла.

А Вернадський знав, що недалеко той час, коли людина одержить у свої руки надзвичайне джерело сили – атомну енергію.

Б Був на Русі один пан, що страшенно гнобив своїх підданих.

В В’яз так покращав, що привабив до себе синичку в жовтім фартушку, і вона

завзято виспівує немудру, але солодко-щемливу пісеньку.

Г Хто мріє про булаву, має пам’ятати, що її дають лише гідним.