Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому

Дощ пройшов – і люди як нові.

Піч тримали завжди в чистоті, білили й шанували, розмальовували і квітчали,  ніколи не лишали на ніч порожньою.

Коли хочеш добре жити, треба працю любити.

Великої душі потрібно, щоб доброту в нещасті зберегти.

Потім, коли всі заспокоїлись, він обізвався знову й почав розповідати далі.

Де хата хата біленька, там родина гідненька.

Уночі, коли всі заснули, Павлусь виліз зі своєї схованки.

А он село, що зветься Лемеші.

Іронія – це блискавка ума, котра освітить всі глибини смислу.

Зло повертається до того, хто його заподіяв.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Пташки, що влітку так співали, у вирій вже повідлітали.

Брехнею весь світ пройдеш,та назад не вернешся.

Хоч і добре стелять, та твердо спати.

Той, хто дбає, добре має.

Хто сумління чисте має, спокійно спати лягає.

Щоб прийшло  на землю сподіване щастя, треба великої праці.

Який Сава, така й слава.