Сполучники та сполучні слова в СПР

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Я певен, що кожен творитиме добро.

Тим загибелі нема, кому світять ідеали.

Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.

Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.

Тобі я віддала усе, що мала. (Сполучне слово.) 

І шкода, що осінь моя минає в полях, у дібровах, а не в школі. (Підрядний сполучник.) 

Дізнавшись, що Добриня зник, Янка втратила спокій і сон. (Підрядний сполучник.) 

 Тільки з переказів глухий гомін доходить, що копали цей колодязь колись чумаки. (Сполучне слово.) 

 Мовби, проте, але, як

щоб, ніби, коли б, оскільки

якщо, чи, що, то...то

ледве, також, або, хоча

зате, дарма що, коли

Вона знала, хто був у парку.

Вона сказала, що була вдома.

Грицунь сказав, що він іде найматись .

Сонечко сміється, і радіє небо.

У слові рідному велика сила є, що розбива граніт і золото кує.

Розум без книжки, як птах без крил.

Пахне хлібом земля, що дала мені сонце й крила.