Складнопідрядне речення з кількома підрядними

підрядність, за якої перше підрядне залежить від головного речення, друге підрядне – від першого, третє – від другого і т. д.

підрядність, за якої однакові за значенням підрядні речення відносяться до якогось одного члена в головному реченні або до головного речення в цілому

підрядність, за якої кілька підрядних частин різних типів пояснюють якийсь один член головної частини або ж відносяться до різних її членів

підрядність, для якої притаманні підпорядкування різного характеру

Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег (М.Коцюбинський).

Тільки арештант, тільки той, хто має надлюдське терпіння і надзвичайну волю, може проробити таку роботу (Іван Багряний).

 Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко (О.Кобилянська).

- Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало (О.Довженко).

 Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці.

Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці.

Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути.

Іду я з вечерею до дядька Себастьяна, прислухаючись, як за тинами підстрибує морозець, і як у тінях і дрімливих місячних калюжах заколихуються сни.

Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть і як з зітханням зливається їх сміх (О. Олесь).

Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо (І. НечуйЛевицький) 

В душі зберігаю навіки години, коли я уперше побачив той край, де вшир розмахнувшись в степах України, назустріч до моря полинув Дунай (М. Нагнибіда).

Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси (О.Довженко).

Мова - наша зброя, якою ми служимо народові, що нас народив, вигодував, виховав

Життя карає неодмінно за кожен гріх, за хибний крок, поки збагнеш, що не година, а все життя - один урок

Коли людині є що сказати, вона виллє з глибини власної душі все те, що має, на папір або полотно.

Ось туди, де ти пообморожував ноги й легені, де ти, врешті, в біді та злиднях, серед страхітливих пригод і азіатських турбот дочасно склав свої бурлацькі, ревматичні кості (Іван Багряний).

Влітку дід частенько лежав на погребні ближче до сонця, особливо в полудень, коли сонце припікало так, що всі ми, й наш кіт, і собака, і кури ховалися під любисток, порічки чи в тютюн (О.Довженко).

Вчилася музики, і язиків, і прерізних робіт ручних, ба — і все інше, що лише можна було, забирала я в себе, щоб стало колись капіталом і обернулося в хосен (О.Кобилянська).

Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне (М.Коцюбинський).

Усіх, хто живе в Україні, має об'єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати.

Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя?

Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина.

Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу.

Розчарування від звістки, що хтось уже отаборився в Холодній Балці, засмутило зовсім чумацькі серця. 

Посеред майдану, де мене лишили радисти, я зупинився, не знаючи, куди податися. 

Довелося самому взятися за налигача, а плечем підпирати воза, бо колеса по самі ступиці грузли в сипучому придніпровському піску, а потім братися за весла та за канат і перти важкий пором до супротивного берега.

Крім цмину піскового на Україні, ще поширені цмин щитоносний, який зростає на приморських пісках Азовського та Чорного морів, і цмин запашний. 

Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, грають цілі оркестри (М.Коцюбинський).

 Тоді він починав мріяти, бо тільки мрій йому не вистачало, щоб дійти верховин радості, які відкривалися перед ним у ці години (С.Скляренко)

Не менш давні і не менш легендарні омулі, що стали одною з перлин всеросійських гордощів і що купувати їх тут стало священною традицією (Іван Багряний).

Коли б усі були артисти освічені і виховані, почавши від чуття аж до строю, не було б стільки погані й лиха на світі, як тепер, лиш сама гармонія й краса (О.Кобилянська).

( ), [ ], ( ), [ ], ( ). 

( ), ( ), [ ], ( ), ( ). 

( ), [ ], ( ), ( ). 

[ ], ( ), [ ], ( ), ( ).