Складнопідрядні речення з підрядними означальними, з´ясувальними, місця і часу

Додатка (що? чого?)

Обставини (де? куди? коли? відколи?)

Означення (який? чий? котрий?)

І не збагну ніколи, як вмістилось моє життя в маленькім слові «хліб».

Справжня любов народжується тільки в серці, яке пережило турботу про долю іншої людини.

Де діти перестають любити і поважати батьків, там кінець усьому.

Коли одна держава завойовувала іншу, відбувалося «схрещення мов».

Так

Ні

Да й згадав старий смутну пісню, що зложив Божий чоловік.

Андрій терпляче чекав, коли скінчиться дощ.

Стара верба від старості зомліла, забула, що сказав їй водянк.

Я переконана, що зійде сонце і покине нас пітьма.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить біля мами.

Іван стояв тоді біля вагона, аж доки рушив поїзд.

Чудовими уроками сприймань і відчуттів були наші подорожі до лісу, коли осінь розкриває свою багату палітру.

Здається, ніби його не гнівлять не дуже привітні слова матері.

Коней пустили на прибережні луки, яких ніколи не торкалася коса.

А де нема любові і страждання, там не живе, не б´ється і життя…

Чому ж стоїш без руху ти, коли весь світ співає?

Оддалік, де жита вигнались на рівнинах, плив комбайн.

Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш.

Доки дійде сонце — роса очі виїсть.

[ ], (як...).

(Де...), [там...].

[Коли б... ], (... то...).

[... від того], (що...).

…красою лісового пейзажу.

…коли проходили повз Збаразький замок.

…коли б побачили цю метушню.

Питання: де? куди? звідки? Сполучні слова: де, куди, звідки.

Питання: коли? відколи? як довго? з якого часу? з яких пір? до якого часу? Сполучники: як, після того як, як тільки, тільки-но.

Питання: який? чий? котрий? Сполучники: що, щоб, мов, наче, ніби та ні.

Питання: що? чого? Сполучники: хто, що, як, щоб, ніби, наче, мов.

... у якому підрядна частина вказує на умову, за якої можливе те, про що йдеться у реченні.

... у якому підрядна частина вказує на місце або напрям дії, про яку йдеться в головній частині.

... у якому підрядна частина з´ясовує, роз´яснює зміст одного зі слів головної частини.

у якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії, вияву ознаки, про які йдеться в головній частині.

Степ був напоєний такими звуками, ніби одночасно грали тисячі скрипок.

Книга вчить, як на світі жить.

Де пройде сила наша, пречудові в житті людини зміни постають.

Сонце сходить не тільки в небі, сонце сходить у нас самих.

Благословенна будь, родино, де в згоді сестри і брати.

Врешті, хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається.

Справжня любов народжується тільки в серці, яке пережило турботу про долю іншої людини.

Це було, як співав соловей над рікою.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

Благословенна та ясна година, коли буквар бере дитина.

Україна моя починається там, де доля моя усміхається.

Певно, в кожного є заповітні пороги, звідки нас проводжали в життя матері.

Буде, батьку, панувати, поки живуть люди.

Де щастя упало, там і приятелів мало.