Складносурядне речення

 Віє вітер на долину, колише билину.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Усе порожевіло: кременисті шпилі, грюкочучий Дніпро, далекії темнії гаї на верховинах і прудка пташка понад Дніпром.

Світ пахучий, сонячний, зелений палахкоче, мерехтить в очах.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.

На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.

Національна своєрідність зближує нації, а не роз’єднує їх.

 коли ми повернулися з екскурсії.

 хоча за прогнозом і обіцяли сильний.

як і очікуваного кілька днів сонця.

проте клекотів сильний прибій.

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

Раптом заблискотів заколихав вогнями весь правий берег і стало видно скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.

 Біла стежка в далечі губилась, а мені у безтурботні дні назавжди навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.

Ще лише хвилинка-друга - і гарячі коні порівняються з маврійським дубом.

Тільки сухо і дзвінко тріщать у саду цвіркуни, та шарудять стривожені тополі.

На яру стояло чималеньке село, і посеред села біліла невеличка нова церква.

Пурхне очеретянка понад водою, сяде на комишину і гойдається разом із нею.

На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.

Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та кілька глиць упало на сніг.

Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі.

Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа молодії.

і заливаються, і мріють.

 і піснею сповіщають про весну.

а в грудях серце калатає.

коли весна приходить справжня.

 розділові, єднальні, допустові

протиставні, означальні, з'ясувальні

протиставні, порівняльні, розділові

єднальні, протиставні, розділові

Осінні дощі капають теплими краплями, та ніхто цього не відчуває.

Скоро сонце зачепить небокрай, та після цього море приміряє жовтогаряче вбрання.

То сонце пече нестерпно, то дощ із драного неба ллє несамовито.

Дядько Миколай весело зареготався, а мені ж було не до сміху.

На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць

Мова й пісня – дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони.

По узліссі на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски і сон-трава

Слово – полова, але огонь в одежі слова – безсмерна чудотворна фея.

...а потім небеса потемніли.

 ...і запрошував дітвору надвір.

...якого так давно чекали діти.

...засипаючи все довкола.

Це речення, що має дві або більше рівноправних граматичних основ, поєднаних сполучниками сурядност

Це складне речення, у якому є сполучники сурядності

Це може бути будь-яке речення, що має більше, ніж одну граматичну основу

Це складне речення, прості у якому поєднані єднальними сполучниками