Складносурядне речення

А. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом

Б. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть

В. А літо йде полями і гаями, і вітер виє, і цвіте блакить

Г. Припинення діяльності завжди веде за собою кволість, а за кволістю приходить стареча неміч

А. Розділові, єднальні, допустові

Б. Протиставні, порівняльні

В. Протиставні, означальні, з'ясувальні

Г. Єднальні, протиставні, розділові

А. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі, і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну

Б. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну

В. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі; і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну

Г. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі - і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну

А. Море велике, та вода не годиться

Б. Минулася буря – і сонце засіяло

В. Хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї

Г. Хутенько казка мовиться, та не так-то хутко діло робиться

на сурядні, сполучникові, безсполучникові;

на сурядні, підрядні, безсполучникові;

на сполучникові, безсполучникові, багатокомпонентні;

на ускладнені, неускладнені, змішані.

А) Проминаємо густі зарості – і очам відкривається рівний та широкий лан. (Ю. Збанацький);

Б) Я перо візьму і журавкою стану. (Г. Світлична);

В) І шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить дніпрова хвиля у дротах. (В. Бичко);

Г) Минулася буря – і сонце засяяло… (М. Рильський).

А) Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя. (Г. Тютюнник);

Б) Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода. (Г. Тютюнник);

В) Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги. (О. Гончар);

Г) Труднощі мучать, зате розуму учать. (Народна мудрість).

Ці святі простори вічні вічний тут народ живе.

Квітyє сад під райдужним вінцем і пахощі розлиті на півсвіту.

Уже потемніли степи і сутінки стали густими!

Полоще чайка в сонці крила і згубився берег вдалині.

і води, цих першооснов життя.

а людина - без щастя.

як квітка без води.

тому що усе живе загине.

Розмножують горицвіт свіжозібраним насінням, та схожість його невисока. (Складносурядне речення з протиставним сполучником.) 

Або сина його виженуть із гімназії, не давши йому докінчити курсу, або нехай він, батько, висіче сина різками таки тут, у Полтаві в гімназії. (Складносурядне речення з єднальним сполучником.) 

Колись на вершечку могили ще лежав велетенськип гранітний валун, і з нього було видно далі, аж за Дніпро, але його розтрощили блискавиці. (Складносурядне речення з розділовим сполучником.) 

Темніли стрілки щавлю, та смачно вабила конюшина. (Складносурядне речення протиставним сполучником.) 

Ось і хата дядька Себастіяна, а на ній темніє велике лелече гніздо.

На клумбі цвіли жоржини, чорнобривці, і пахло прив’ялим духом полину. 

Пісні, здається, гойдалися з нею ще у колисці, і хлюпались у купелі,і родились у її грудях.

Чи то галич налетіла чорна, чи то гору турки обступили .

Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах. 

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.