Складносурядне речення

Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу.

Демко вдоволений розпорядком батька, зате Максимові це не до вподоби.

Зараз тільки сухе бадилля стовбурчилося на городі та стриміли соняшники.

Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля.

Подорожні розбились на зграї, і кожна пташка до рідних осель полетіла.

Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном.

Грім одгримів, і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і від сирої землі.

Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль.

В тихій задумі стояли діброви, а в них весільним одягом пишались черешні і темно рожевіли напухлими устами дикі яблуні.

Ранками стала сивіти земля і поля бралися легкою памороззю.

Вічна ніч стояла і чорнів туман.

Повітря тремтить від спеки і в срібнім мареві танцюють далекі тополі.

Грає сонце з горщиках і весело виблискують гори гончарського добра.

У кожного чоло життя і жаль порили і в оці кожного горить любові жар.

Весняними вечорами голублять душу і серце людини ніжні степові запахи і тихо шепочуть трави

Місяць підіймається вище і краплі, зриваючись з дерев, мерехтять самоцвітами               

Сьогодні світ руками я обняв — і навзаєм зі мною світ обнявся!

І на оновленій землі врага не буде, Супостата, а буде Син, і буде мати, і будуть люде на землі

Ідуть роки - виростають діти.

Повіяв вітер по долині - і пішла дібровою луна.

Защебетав соловейко - і пішла луна гаєм.

Люблю червоні маки, жовті айстри, сині васильки.

Мати сіяла сон під моїм вікном, а вродив соняшник.

Усе можна виправдати, крім освіченого варварства.

Осяяний сонцем, перед нами розкинувся зовсім новий світ.

А я чолом припала до вікна і думаю про тебе.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.

На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.

Усе йде, але не все минає над берегами вічної ріки.

Хто своє носить, той чужого не просить.

одночасність подій

послідовність подій

причиново-наслідкові

чергування подій

Чи то солов'ї защебетали чи капали роси?

Так багато записалося в поети і так мало поетів!

Щастя твоє летить і радість твоя розгорнула крила.

І серцю дано не бідніти і думам дано не всихать.

Набігли хмари задощило і вітер трохи посилився.

Усі вмирають та не всі по смерті вічністю живуть.

Кохання яке боїться перешкод не є коханням.

Народ що не знає своєї історії є народом сліпців.

1

2

3

4

коли ми повернулися додому.

хоча за прогнозом й обіцяли.

як і очікуваного декілька днів сонця.

проте клекотав сильний прибій.