Способи вираження присудка. Простий і складений дієслівний присудок

Прості.

Складні.

Прості та складені.

Прості та складні.

Іменний

Іменниковий та дієслівний.

Дієслівний.

Дієслівний та іменний.

Одним словом.

Двома словами (допоміжним дієсловом + іменником).

Трьома словами (допоміжним дієсловом + інфінітивом + іменною частиною).

Двома словами (допоміжним дієсловом + інфінітивом)

Одним словом.

Двома словами (дієсловом-зв'язкою + інфінітивом).

Трьома словами ( дієсловом-зв'язкою + інфінітивом + іменною частиною).

Двома словами ( дієсловом-зв'язкою + іменною частиною).

Ранок повинен бути гарним.

Взяв би я бандуру.

Діти почали малювати фарбами.

Поет мусить постійно враховувати рівень читача.

І раптом поплавок - сіп!

Уже прокинулась земля від зимового сну.

Ой, пішла б я на музики.

Спільними діями ми можемо відстояти незалежність держави.

Присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі, у формі будь-якого часу й особи.

Присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі, у формі теперішнього часу й особи.

Присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі, у формі минулого часу й особи.

Присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі, у формі лише майбутнього часу й особи.

Ти будеш сьогодні господарем.

Я вирішив сказати нарешті все, що давно обдумав.

Тоді нам одинадцятикласники здавалися дорослими.

Сьогодні наша група була першою в змаганнях зі стрільби.

Похмурніло навколо в ці дні.

Бажалося неміряного щастя.

Навіть промені сонця, проціджуючись крізь яблуневий цвіт, ставали блідішими і м'якшими.

В моїм краю благословлялося на день.

Сум і пристрасне чекання любові бриніло в молодих голосах.

Місяць усе щедріше оббризкував сяйвом оброшені дерева і шлях.

Під недовершеним сплетінням вікових лип сірою стрічкою тягнеться в споришевих берегах старий чумацький шлях.

То Чумацький Шлях пливе над ним , розділяючись на два рукави.

Через отой неспокій уночі я прокинувся раніше звичайного і став прислухатися до світанку.

Я й досі прислухаюсь до світанків!

Тут я одразу став меншим.

І тут нам стало зовсім журно.

Все вужчає і вужчає на болоті ланцюжок слідів.

Зоря на небі рожева уже починала займатись.

У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої.