Контрольна робота "Текст"

Текст – це

Тема тексту – це

Ідея тексту – це

З огляду на актуальне членування в реченні виділяють

ССЦ (складне синтаксичне ціле) – це

Мікротема – це

Прочитайте текст. Темою тексту є твердження:

Величава і мудра наша мати-трудівниця. До всякого діла здатна, до всякої роботи охоча. Скільки насіяла, скільки зростила — до скону рукам її пам’ятати.

З усіх доріг, звідусюди, через роки і відстані бачу матінку, матусю, неньку. Бачу її завжди в роботі. «Куди не йду, то все роботу доганяю», — повторювала посивіла моя матуся, перегортаючи свої роки, наче книгу життя.

Такою уявляється вона: то в городчику, то в саду, то із сапкою, то з відром, то на подвір’ї, то коло городини — і вічно у клопотах, у праці, у жаданні завершити щось почате, задумане та омріяне. А воно ж у кожного з нас і замислюється, і плекається в душі, у серці. І треба неодмінно звершити, аби на завтра бути спокійною, що воно зроблене, що коли вже посіяне, то обов’язково проросте.

Такою найперше бачу нашу матір-українку. Величаву, невтомну і всюди сущу. Перемиту дощами, у цвіті скупану. Молюся до неї, бо також найперше бачу її над колискою. Над продовженням роду свого. Без колискової нема дитинства. Без дитинства немає народу, його майбутнього. Усе це — мати і материнство. Тож навчимося слухати материну пісню. (За М.Вінграновським)

Ідею тексту передають усі твердження ОКРІМ

Величава і мудра наша мати-трудівниця. До всякого діла здатна, до всякої роботи охоча. Скільки насіяла, скільки зростила — до скону рукам її пам’ятати.

З усіх доріг, звідусюди, через роки і відстані бачу матінку, матусю, неньку. Бачу її завжди в роботі. «Куди не йду, то все роботу доганяю», — повторювала посивіла моя матуся, перегортаючи свої роки, наче книгу життя.

Такою уявляється вона: то в городчику, то в саду, то із сапкою, то з відром, то на подвір’ї, то коло городини — і вічно у клопотах, у праці, у жаданні завершити щось почате, задумане та омріяне. А воно ж у кожного з нас і замислюється, і плекається в душі, у серці. І треба неодмінно звершити, аби на завтра бути спокійною, що воно зроблене, що коли вже посіяне, то обов’язково проросте.

Такою найперше бачу нашу матір-українку. Величаву, невтомну і всюди сущу. Перемиту дощами, у цвіті скупану. Молюся до неї, бо також найперше бачу її над колискою. Над продовженням роду свого. Без колискової нема дитинства. Без дитинства немає народу, його майбутнього. Усе це — мати і материнство. Тож навчимося слухати материну пісню. (За М. Вінграновським)

Визначте стиль тексту

Величава і мудра наша мати-трудівниця. До всякого діла здатна, до всякої роботи охоча. Скільки насіяла, скільки зростила — до скону рукам її пам’ятати.

З усіх доріг, звідусюди, через роки і відстані бачу матінку, матусю, неньку. Бачу її завжди в роботі. «Куди не йду, то все роботу доганяю», — повторювала посивіла моя матуся, перегортаючи свої роки, наче книгу життя.

Такою уявляється вона: то в городчику, то в саду, то із сапкою, то з відром, то на подвір’ї, то коло городини — і вічно у клопотах, у праці, у жаданні завершити щось почате, задумане та омріяне. А воно ж у кожного з нас і замислюється, і плекається в душі, у серці. І треба неодмінно звершити, аби на завтра бути спокійною, що воно зроблене, що коли вже посіяне, то обов’язково проросте.

Такою найперше бачу нашу матір-українку. Величаву, невтомну і всюди сущу. Перемиту дощами, у цвіті скупану. Молюся до неї, бо також найперше бачу її над колискою. Над продовженням роду свого. Без колискової нема дитинства. Без дитинства немає народу, його майбутнього. Усе це — мати і материнство. Тож навчимося слухати материну пісню. (За М. Вінграновським)

Визначте тип мовлення зазначеного тексту

Величава і мудра наша мати-трудівниця. До всякого діла здатна, до всякої роботи охоча. Скільки насіяла, скільки зростила — до скону рукам її пам’ятати.

З усіх доріг, звідусюди, через роки і відстані бачу матінку, матусю, неньку. Бачу її завжди в роботі. «Куди не йду, то все роботу доганяю», — повторювала посивіла моя матуся, перегортаючи свої роки, наче книгу життя.

Такою уявляється вона: то в городчику, то в саду, то із сапкою, то з відром, то на подвір’ї, то коло городини — і вічно у клопотах, у праці, у жаданні завершити щось почате, задумане та омріяне. А воно ж у кожного з нас і замислюється, і плекається в душі, у серці. І треба неодмінно звершити, аби на завтра бути спокійною, що воно зроблене, що коли вже посіяне, то обов’язково проросте.

Такою найперше бачу нашу матір-українку. Величаву, невтомну і всюди сущу. Перемиту дощами, у цвіті скупану. Молюся до неї, бо також найперше бачу її над колискою. Над продовженням роду свого. Без колискової нема дитинства. Без дитинства немає народу, його майбутнього. Усе це — мати і материнство. Тож навчимося слухати материну пісню. (За М. Вінграновським)

Засобом зв’язку між виділеними реченнями є

З усіх доріг, звідусюди, через роки і відстані бачу матінку, матусю, неньку. Бачу її завжди в роботі.  

Укажіть тип зв’язку між абзацами тексту

    Величава і мудра наша мати-трудівниця. До всякого діла здатна, до всякої роботи охоча. Скільки насіяла, скільки зростила — до скону рукам її пам’ятати.

З усіх доріг, звідусюди, через роки і відстані бачу матінку, матусю, неньку. Бачу її завжди в роботі. «Куди не йду, то все роботу доганяю», — повторювала посивіла моя матуся, перегортаючи свої роки, наче книгу життя.

Такою уявляється вона: то в городчику, то в саду, то із сапкою, то з відром, то на подвір’ї, то коло городини — і вічно у клопотах, у праці, у жаданні завершити щось почате, задумане та омріяне. А воно ж у кожного з нас і замислюється, і плекається в душі, у серці. І треба неодмінно звершити, аби на завтра бути спокійною, що воно зроблене, що коли вже посіяне, то обов’язково проросте.

Такою найперше бачу нашу матір-українку. Величаву, невтомну і всюди сущу. Перемиту дощами, у цвіті скупану. Молюся до неї, бо також найперше бачу її над колискою. Над продовженням роду свого. Без колискової нема дитинства. Без дитинства немає народу, його майбутнього. Усе це — мати і материнство. Тож навчимося слухати материну пісню. (За М. Вінграновським)