Тест для самоперевірки з теми «Синтаксис»

форми речень і словосполучень.

смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів 

ознаки речень, зв'язків слів і сполук у складі речень і висловлювань

семантичну природу предикативності речень, їхні синонімічні перетворення.

допомагати батькам, мріяти про поїздку, полоти картоплю

книжкова полиця, весела хата, довга дорога

місто Львів, міська вулиця, дорога до школи

розцвітати пишно, думати про навчання, волога земля

лист матері - лист до матері, тиха ніч - тихо в ночі

книга брата - братова книга, грона винограду - виноградні грона

батькові слова- слова батька, радісна праця - радість праці

синова сорочка - сорочка сина, любов доньки - доньчина любов

Не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло.

Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

З лотоків летять діаманти, млиновоє коло шумить.

Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей.

 Він рідний нашим городам і селам.

Диплом без праці пустенька цяця.

Наш народ океан.

Коровай то щедрість нив.

Осінь. І така тиха, така ласкава.

Піду в кіно.

Там ціле підземне місто спорудили.

Субота. Вечір. Череда остання скотилася з зеленого узгір'я.

Уже збирають урожай.

Уже світає.

Надворі вогко й холодно.

Ось і ми!

Надворі вогко й холодно.

Починало вже дніти.

Чесне діло роби сміло.

Багато людей врятовано.

Звернувши на шлях, коні починають чогось косо дивитись убік, до ліска.

Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.

В саду вже снують по доріжках, усипаних піском, поодинокі пари.

Гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша.

Хаос, гуркіт невгомонний

Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділити Землю.

Колоски, наче з чавуну вилиті, яскріли аж до самого обрію

 Тут кожен камінь пише заповіт і кожна гілка шле адреси літу.

 Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.

Ліс стоїть мовчки, та проте смереки шепочуть щось

Ми чорні гори перегорнем, ми вдарим серцем в мур зажур

Мій час пливе так тихо-тихо, як  по ставку пливе листок сухий.

Людині треба, щоб її робота залишалася після неї жити

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.

Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла чи шерех збитої білкою кедрової шишки.

Багато є таємниць, і одна з найбільших з-поміж них — мова.

 Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна,  і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина.

Настане літо, жовтий цвіт укриє липу до вершини.

Пишнобарвними квітками рясно всіяні путі, і над вільними ланами грають сурми золоті.

речення стає складним, коли має дві і більше граматичні основи.

і, й, та, а, але, проте, зате, однак, чи, або - підрядні сполучники

між частинами складносурядного речення ставимо кому, якщо виявляємо одночасність, послідовність подій

щоб визначити вид складнопідрядного речення, потрібно від головної частини поставимо питання до підрядної.

у двоскладному реченні є обидва повні члени — підмет і присудок

вид складного речення можна визначити за сполучниками

Коло бабусиної хати ростуть вишні, біля хвіртки — кучерявий бузок, а від вулиці — явори - це речення має всі структурно необхідні члени

що, щоб, як, наче, ніби, якби, якщо - сурядні сполучники