Тест з теми "Складнопідрядне речення"

частини якого нерівноправні за змістом і поєднані за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів.

частини якого рівноправні за змістом і поєднані за допомогою сполучників сурядності.

частини якого поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації, тобто без сполучників чи сполучних слів.

у якому є дві або більше граматичних основ.

головною

підрядною

формально простою

сполучною

головною

підрядною

формально простою

сполучною

не є членами речення, до них не можна поставити питання

є членами речення, на них падає логічний наголос, до них можна поставити питання

не є членами речення, але до них можна поставити питання

є членами речення, але до них не можна поставити питання

не є членами речення, до них не можна поставити питання

є членами речення, на них падає логічний наголос, до них можна поставити питання

не є членами речення, але до них можна поставити питання

є членами речення, але до них не можна поставити питання

У цьому суєтливому поспіху ми погубили прекрасні слова, бо вони раптом стали непотрібні (С. Пушик).

Людина в світ зерно нести повинна, як зерно носить людям колосок (Г. Коваль).

Поганий той школяр, який учителя не переважить (Леся Українка).

Листя горобини із зеленого стало жовтим, так що його важко було відрізнити від ягід (В. Гжицький)

Два деркачі, що почали перегукуватися в траві над Десною, раптом притихли... (О. Довженко)

Раптом виявилося, що Павка великий винахідник-конструктор (О. Копиленко).

Десь об груди землі розбиваються лебеді, щоб училися вірності люди у них (Є. Летюк).

Якби був хліба край, то й під вербою рай (Нар. творчість).

Як на весні земля добре ореться, буде добрий рік (О. Кобилянська).

Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї син (В. Сосюра).

Як постелешся, так і виспишся (Нар. творчість).

Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту (В. Сосюра).

місця

часу

означальна

порівняння

наслідку

способу дії та ступеня

причини

умови

Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави я в лугах (М, Рильський)

Як тільки наступив вечір, попереду встали силуети гір, ніби вони виступали з блакиті самого небосхилу (Олесь Гончар).

Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко).

Теж на болоті росли кумедні кактуси і ніжні мімози, що, коли до них приторкнутися, звертали своє листячко (Олег Ольжич).

Добре, що навпроти його будинку знаходився сад звідки долинали пташині голоси (І. Цюпа).

Біда навчить, кому руку подати, і від кого прийняти чесний хліб (Д. Павличко).

Ми працю любимо, що в творчість перейшла і музику палку, що ніжно серце тисне (М. Рильський).

Ті, що знаходять підкову, ніколи не думають про того, хто загубив її (В. Симоненко).