Тести з теми "Звертання. Вставні слова. Розділові знаки"

А Моя думка — краще закріпитися і чекати допомоги

Б Вже почалось, мабуть, майбутнє

В Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим

Г І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю

А У дубині вечеряли дятли наїдаючись видно на зиму

Б У таких болях ішли дні місяці і навіть роки

В Маю я святе синівське право з матір’ю побуть на самоті

Г Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий .

А підметом

Б додатком

В не є членом речення

Г означенням

А Мій рідний сину бійся нічиїх, вони завжди безликі і холодні (В. Крищенко).

Б Ти наше диво калинове кохана материнська мово (Д. Білоус).

В О слово рідне Орле скутий Чужинцям кинуте на сміх! (Олександр Олесь).

Г Не вам в мережаній лівреї донощики і фарисеї за правду пресвятую стать (Т. Шевченко).

А Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє

Б Всю кров тобі, Вітчизно, завжди готові ми віддати

В Який ти, світе, теплий і широкий!

Г Чи не продали б ви, чоловіче, тої ялинки, що росте в вашім садочку?

А Власне кажучи щороку відкриття полювання буває двічі

Б Можливо були ми квітками в одному суцвітті чи просто сусідніми днями в спекотному літі

В Відцвів воронець облетіли на вітрах маки польові рано вони зацвітають і швидко гаснуть зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур

Г Не можна кажуть людині помолодшати а подобрішати завжди можна

А підметом

Б додатком

В не є членом речення

Г означенням

А Моя біографія друзі сягає в далекі ті дні, коли мене бусол на лузі підкинув батькам навесні

Б Залишимо дорогі батьки в серцях наших синів усю красу навколишнього світу, все багатство сердець наших предків

В Моя ти любо Мій ти друже Не ймуть нам віри без хреста, не ймуть нам віри без попа раби, невольники недужі

Г Бідна волошко чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?

 Серед українців здавна цінуються доброта і гостинність.

  Напевно сусіди здавна нападали на Україну землі через плодючість українських земель.

 Тому й не змогли українці зберегти свою мову.

  Весна здається мені найкращою порою року.

 Як підмет

Як додаток

 Ніяк не підкреслюються

 Як обставина

На думку вчених, Нестор Літописець був дуже обдарованою людиною.

  На думку вчених Нестор Літописець, був дуже обдарованою людиною.

На думку, вчених Нестор Літописець був дуже обдарованою людиною.

  На думку вчених Нестор Літописець був дуже обдарованою людиною.

 Батьки завжди повинні підтримувати свою дитину.

  Вчителі звертаються до батьків з проханням підтримувати дітей.

Шановні батьки підтримайте своїх діточок під час уроків.

Якщо спитати дитину про батьків, то вона буде розповідати довго й захоплено.

 МАБУТЬ, ОТЖЕ, НА МОЮ ДУМКУ, ДО РЕЧІ

  НА ЩАСТЯ, НА ЖАЛЬ, ЩОПРАВДА, СПОДІВАЮСЯ

  ПО-МОЄМУ, МАЙТЕ НА УВАЗІ, МОЖЕ, ДЯКУЮ

 НАВІТЬ, МАЙЖЕ, ПРИБЛИЗНО, ПРИНАЙМНІ

 Він скочив на ноги і здавалося заповнив собою всю хатину.

 Вона зупинилася перевести подих, а тоді знову заговорила, розповідаючи здається те, що пекло їй серце багато років

  До дядька Вернона здається знову повернулася відвага.

Цей звук здавався Гаррі сиреною.

 Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію (П. Панч).

Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях (Марко Вовчок).

  Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне (І. Багряний).

Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).

 О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л.Первомайський).

  О незвичайна, чародійна мово хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко).

 О Львове, батьку мій камінний, знаю, як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).

За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).

 а) лише звертанням

 б) лише вставним словом

 в) звертанням і вставним словом

  г) звертанням і однорідними членами

 а) звертання

 б) вставне слово

  в) звертання і вставне слово

г) однорідні члени речення

а) Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару.

б) Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу.

 в) А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?

  г) Адже нема, товариство, без імені зла!

а) Тварини безумовно передчувають зміни погоди.

б) Художник починається там, де віриш йому безумовно.

 в) Сині дзвіночки навіть сіяли холод на трави.

  г) Мелодійний спів пташки був немов насичений світлом.

□ А іменником у Н. в. однини та З. в. множини

□ Б іменником у Кл. в однини та Н. в. множини

□ В іменником у З. в. однини та Н. в. множини

□ Г займенником у Н. в. однини та множини

□ А вставними

□ Б звертаннями

□ В відокремленими

□ Г однорідними

А вставним

Б вставленим

В однорідними

Г звертанням

□ А Припливайте до колиски, лебеді як мрії (В. Симоненко).

□ Б Гей джуро, глянь! Та їх там ціла сотня (Л. Костенко).

□ В Я не тебе люблю, о ні, моя хистка, лілеє (І. Франко).

□ Г Не раз у сні являється мені, о люба, образ твій, такий чудовий (І. Франко).