Тестова самостійна робота " Просте ускладнене речення" (повторення вивченого у 8 класі)

Товариш мабуть не зрозумів жарту.

Україно ти для мене диво!

Червона калина і верба-символи України.

Прозоре і синє небо вабило до себе.

. Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

З вікон рідної хати видно розлогі поля.  

На диво всій родині мама вигаптувала святковий рушник.

Молодим на весіллі дарують на щастя родинний оберіг.

Дідусь видно сьогодні закінчить майструвати воза. 

Білі червоні рожеві айстри ростуть на городі

Свіже вологе повітря сповнене весняної сили

Густий вечірній туман опустився на луки

Теплі погожі дні дарують людям радість

. Розповідне, просте, односкладне, поширене, неповне, ускладнене звертанням.

Спонукальне, просте, двоскладне, поширене, неповне, ускладнене звертанням.

Розповідне, просте, двоскладне, поширене, повне, повне, ускладнене звертанням.

Спонукальне, просте, односкладне, поширене, повне, ускладнене звертання

1

2

3

4

Розведене пастухами ще зранку.

Що залишили недолугі туристи.

І ховається за ліс сонце.

І залишає по собі лише іскорки.

Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

Дивовижний незбагненний світ відкривався перед  молодими.

Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

.

Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

Як живеш, дитино?

Зозуле, накуй мені літ!

Я - соняшник!

Приспи мене, дощику, як малого хлопчика

Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом, ромашкою й птицею з канівських круч.

Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки - синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки: синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти.

Ми сидимо під кручею поклавши вудочки на хиткі рогачики і гомонимо.

Уже за Лебединським лісом вороги бігли не чуючи ніг.

Весело форкаючи кінь тягнув воза.

Ніч була хоч І зоряна але темна.

Я живу не так тобою ЯК собою.

Справжні чудеса можна побачити уві сні АБО в казці.

Було нестерпно жарко ЯК у приміщенні так і на вулиці.