Розділові знаки у БСР

кома

крапка з комою

тире

двокрапка

Серед садочка на клумбах цвітуть різні-різні квіти: і братки, і гвоздики, і флокси, і резеда.

Сталось диво: тоді камінець засіяв і промінням ясним всіх людей здивував.

У дідуся затремтів голос: «Ну дивись, Даньку!» 

Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні. 

Кома.

Крапка з комою.

Двокрапка.

Тире

[ ], [ ]. одночасність 

[  ]: [висновок]

[умова] — [  ]

[ ]: [причина]

стало чути навіть політ бджоли.

навіть дерева стоять безшелесно.

пролунав дзвоник на урок.

усе навколо принишкло

навколо запанувала дзвінка тиша.

Була б охота знайдеться робота.

Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

Білі мухи налетіли все подвір’я стало біле.

Поглянь в обличчя тоді питай про здоров’я.

Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б’ють меди скажені.

Як заздрю я тій хмарці білій : вона пливе у далечінь між подруг .

Із вирієм кожен із нас тратить багато: то дні молодечі , то спів на шляхах піскуватих.

О серпню мій , як просто й мудро ти стоїш : змішав зелені й жовті віти на роздоріжжі осені і літа.

Вниз я дивлюся з крутого горба: казкою простір наповнився дикий.

 Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину (Нар. творчість).

Тільки скажу одне, хочеться, так хочеться мені вчитись (М. Стельмах).

Захочеш пити — підійдеш до струмка (Нар. творчість).

двокрапку

тире

 крапку з комою

 кому

Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.

Вітер віє на долину колише билину рід до роду листи пише та на Україну.

Сонце сховалось за хмари з полудня вітер повіяв.

Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде.

Прийде осінь, у засіках буде хліб золотий.

Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють.

У глибині лісу стукав дятел, пищали синиці.

На поле синєє вечірній впав туман, над рікою пливуть його мінливі хвилі.

[ ], [ ] одночасність

[ ]: [ ] пояснення

[ ]; [ ] одночасність

[ ] - [ ] зіставлення