Тире між підметом і присудком

Життя прожити не поле перейти.

Степ мов палав під тихим сонцем.

А осінь як спомин.

Сьогодні життя наше радісне.

І душу опанував тихий і глибокий настрій.

Осінь прощальна сповідь усього живого, велична поема жалю і надії.

Вона мій океан, мій світ, моя душа.

Серце не камінь

Творчість завжди мрійна і тривожна.

Пісня і праця великі дві сили.

Життя не забавка.

Оте село давно уже як привид.

Поезія це завжди неповторність.

Вода з вогнем не товариші.

Бджола відома трудівниця.

Любити не знати спокою.

Сиротою жити сльози лити.

Весна дівчисько в ластовинні.

З усіх утрат утрата часу найтяжча.

Марудна справа жити без баталій.

Промені як вії сонячних очей.

Деревина міцна на своєму грунті.

Твої вірші думок великий злиток.

Творчість завжди мрійна й тривожна.