Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ століття

 греко-католицьке духовенство

 православне духовенство

 католицьке духовенство

інтелігенція

 джерело дешевої сировини;

центр фабрично-заводської промисловості;

 місце збуту промислових товарів;

ремісничо-мануфактурне виробництво.

Маркіян Шашкевич;

Іван Могильницький;

Іван Вагилевич;

Яків Головацький.

 Галицько-руська матиця;

«Руська бесіда»;   

«Просвіта»;

Літературне товариство ім. Т. Шевченка

здобуло широкі виборчі права; 

скасовано панщину;  

отримало право на трудову еміграцію;

було ліквідовано сервітути

для організації селянства на антифеодальну боротьбу;

для видання дешевих книг і поширення їх серед народу з метою освіти;

для визволення українських земель з-під влади Австрії;

для визволення українських земель з-під влади Росії.

 створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової»;

 організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов’янського з’їзду в Празі;

 видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові;

заснування Руського інституту при Львівському університеті, то­вариства "Просвіта".

змінилось правове становище українського селянства та греко - католицької церкви;

Закарпаття увійшло до складу коронного краю — Королівство Галіції і Лодомерії;

посилився вплив українських політичних партій, лояльних до Габсбургів;

українці здобули перший досвід парламентської діяльності.

повалення монархії та об’єднання Галичини з Наддніпрянською Україною;

 створення незалежної держави на теренах Галичини, Закарпаття та Буковини;

побудови федерації слов’янських народів та входження Галичи­ни до її складу;

поділу Галичини за етнічним принципом і надання її східній час­тині автономії.