Уточнювальні члени речення ( з матеріалів Козаченко О.А.)

виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами

на письмі виділяються відповідними розділовими знаками

не є членами речення            

виступають у реченні лише обставинами

відповідає на питання який? яка? яке? які?

в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі – парними комами, рідше – парними тире

стосуються одного й того самого члена речення, виконують однакову синтаксичну функцію

конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення

обставини

додатки 

означення 

головні члени речення

чого? кого ? кому? чому? ким? чим? на кому? на чому?

а який саме? а яка саме? а які саме? а яке саме? а чий саме?

а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме?

як? де? коли? куди? звідки?

крім, окрім, опріч, замість, за винятком

тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі

особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть

зокрема, особливо, на відміну від

лісів  

 пил   

отут    

Закарпатті

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

Живуть там довкола маминої й батькової хати вітри і птахи і сонце і земля твоя і твій рід і твої перші кроки.

В Україні на початку червня достигають вишні.

Приїжджі археологи знайшли на острові рештки козацьких доменних печей. 

3           

4 

5 

6

1         

2

 3

 4

Там           

 на зеленій лавці 

обкладеній дердиною   

сперши голову на руки

Внизу десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів.

На околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор.

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

Сонця на землі видно не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими.

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.  

Слово інше кинула, студене, потоптала ватру ти байдуже.

Під Києвом, на березі Дніпра, хлопча стояло в мареві світанку...

Я наче не тебе люблю, а той далекий світ, що там, поза тобою!