узагальнення

"Пограймо у футбол", - сказав Назар.

Мама запитала - " Як настрій, сину?"

"Сьогодні чудовий день!" - вигукнула Оленка.

"Я знаю, як розв'язати цю задачу" - відповів Олег.

є реченням з прямою мовою;

є діалогом із двох реплік;

є діалогом із трьох реплік;

репліки ускладнені звертаннями.

 Запорожці говорили - "Наша хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена".

  "Земля дає все і збирає все", - говорили стародавні орачі.

  "Канікули! Канікули!" - співає все навкол

 "Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину"- слушно зауважує Василь Симоненко.

(к)оралові (р)ифи, (п)еревал (с)ен-(б)ернар, (п)алац (с)порту,

(п)ланетарна (т)уманність

(п)івнічна (а)мерика, (с)ейм (п)ольської (р)еспубліки, (с)татут ООН,

(д)ень (п)еремоги

(т)ургенєвські (г)ерої, (б)роварський (р)айон, (з)олоті (в)орота,

(д)ев’ята (с)имфонія (б)етховена

(с)вітовий (о)кеан, (г)енеральний (с)екретар ООН, (п)резидент (у)країни,

(г)олова (в)ерховної (р)ади (у)країни

Князівство Монако, лауреат пісенного конкурсу „Нова хвиля”,

Драгоманівські читання, пушкінські рукописи

бальзаківський вік, медаль за відвагу, Дюма Старший, Конституція України

Міжнародна асоціація україністів, вулиця Ярославів Вал, громадянська війна, шевченкіана

місто Гола Пристань, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів,

Американська федерація праці

бе..таланний, ..турбований, ..дійснена

ро..пач, ..топтати, ..хочу

..цілення, ..чесати, ..попелити

..будувати, ..миритися, ро..питати

обласний, сердцевина, аванпостний

виїзний, баластний, щиросердний

контрасний, пестливий, тижневий

проїздний, доблесний, хворостняк

Ненька встигала і хату побілити, і хліб спекти не поспішаючи.

Ідучи в широкий світ, візьму з собою материнську пісню.

Сонце, сідаючи за гору, обливало світлом усе село

Перекидаючи тісто з однієї долоні в другу, мати формувала хлібину.

Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть.

Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку.

Незважаючи на втрати, настрій у бійців був піднесено войовничий.

З Ташані густою хвилею котилася пара, затоплюючи троянівську долину.

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Мокрий, обношений, він занепокоєно пішов до верби...

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

намальований, зустрівши, дивлячись, увірвався;

навідатися, вивчивши, зустрічаючи, біжучи;

забутий, злякавшись, усміхаючись, перебігши

здерев’янівши, очікуючи, люблячи, переконуючи.

А Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок.

Б Коли осінь вмирає на сизому повітрі , ми старієм на рік, і немає на долю управи.

В Відскрипіла возами осінь, на санях від'їхала зима,і вербовим човником до бродів прибилась весна.

Г Надвечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли,сніг стужавів і гостро заблищав,а повітря стало таким прозорим,що було далеко видно голі дерева понад шляхом.

Дякую Богові, що Він дав мені народитися українцем (О.Гончар).

 Чую, як пахне Вітчизни земля блакиттю, росою, квітками (В.Мирний).

По обрію неба побігли хмарки, над озером зашелестів очерет (С.Васильченко).

 Птицю впізнають по пір'ю, а людину пізнають по мові (Народна творчість).

Зуби руйнуються від розкушування кісточок: слив, вишень, абрикосів.

Малини кущ і папороть зелена - усе сьогодні світиться.

Ми споживаємо різні продукти - молоко, сир, картоплю.

Усі зійшлися на стадіон, і хлопці, і дівчата.

Моя подруга якось зайшла до мене.

Де зараз зупинилися мої друзі?

Рости моя пташко на радість людям.

Населення зустріло дослідників привітно.

У садках темніли вишні, пишалися старі груші.

Люблю я шум квітів і спів пташок.

Блакитне небо дихало на землю теплом.

Мова - то цілюще джерело.

Жорстокий та колючий вітер носився по горах.

Великої шкоди завдають господарству миші, ховрахи.

Низькі ділянки Полісся займають болота.

У лісах росте багато різних дерев беріз, кленів, дубів.

Вечірня зоре: спасибі за прихисток.

Рости, рости, дівчинонько!

Дорогий мій сину, радію за тебе.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу...

Я просив їх вислухати Максима.

По морю пливли тихі, безжурні та спокійні хвилі.

Мабуть, людині треба допомогти побачити правду.

Коростишів - моє рідне місто!

Троянди та чорнобривці росли поряд на клумбі.

На жаль, я запізнився на потяг.

У лісі, у парку, у лузу - скрізь уже зійшов сніг.

Друже, зупинись!

може, тільки, по-перше

правда, навіть, можливо

кажуть, мабуть, особливо

отже, на жаль, будь ласка

чий/небудь,казна/кому, будь/який

що/небудь, хтозна/кому, казна/в чому

де/котрий, хто/небудь, казна/в чому

де/хто, ні/до/кого, аби/чого

кричать, кричу, кричимо

приносити, носик, носовичок

льотчик, прилетів, літачок

літувати, зимувати, квітувати

а) Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот;

б) Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси;

в) А літо йде полями і гаями.