Узагальнення й систематизація вивченого. Пряма мова. Цитата. Діалог. Орфографія.

А) «П», – а;

Б) А: «П».;

В) «П – а, – п».;

Г) А: «П», – а.

А) Яка стоїть немов свята та божа.

Ото така вже вдача потайна.

Бо на обличчя з янголами схожа,

але в душі – то чистий сатана.;

 Б) «В такому разі будемо відверті,– сказав суддя,– бо тут не до прикрас».;

В) І осінило раптом Горбаня: «А може, то було якесь дання?»;

Г) «Вартуй! Вартуй!» – з Курилівської брами.

А) А то – щедруєм. Низочкою ходим, тонкими голосочками виводим: Ой на річці на Йордані Там Пречиста ризи прала...;

Б) Колядники співають під дверима: «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?»;

В) Вона й мені казала:

– Як не буде, не скигли, доню, то великий брид.

Здушили сльози – не виходь на люди.

Болить душа – не виявляй на вид.;

Г) – Я,– каже,– й стежку обмину в їх бік і закроплю свяченою водою!.

А) Чуже мовлення передане дослівно – непряма мова.;

Б) Речення, що вказує на те, кому належить вимовлене, називається прямою мовою.; 

в) Пряма мова завжди стоїть після слів автора.;

Г) Пряма мова може містити у своєму складі вигуки, вставні слова, звертання.

А) Співається само: «Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прoшу. Розвій, вітре, мою тугу, що на серці ношу!»;

Б) Чи він мені, чи я йому  – нерівня.

Нерівня душ –  це гірше, ніж майна!;

В) І пугачі, неначе запорожці, «пу-гу! пу-гу!» кричали уночі.;

Г) В універсалі гетьмана прописано, що Марусині пісні, «як перло многоцінне, як дивен скарб серед людських марнот».

А) Ліна Костенко вважає, що нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.;

Б) Ліна Костенко вважає: нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.;

В) На думку Ліни Костенко, нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.;

Г) Нації, згідно з думкою Ліни Костенко, вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.

А) слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним;

Б) пряма мова стає головним реченням, а слова автора залежним;

В) пряма мова і слова автора стають рівноправними частинами складного речення;

Г) слова автора вилучаються.

А) простим; 

Б) складним будь-якого типу;

В) складнопідрядним;

Г) складносурядним.

А) чуже мовлення, відтворене зі збереженням форми, змісту та інших особливостей: лексичних, граматичних, стилістичних тощо;

Б) чужа мова, передана тільки з дотриманням змісту висловлювання без збереження форми та інтонації;

В) особливий спосіб передачі чужої мови, для якого характерне змішування прямої та непрямої мови.

Г) дослівний уривок із будь-якого тексту, художнього твору чи чиїсь слова, що вживає інша особа для підтвердження, заперечення чи ілюстрації своєї думки;

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

Як зазначає В. Гумбольдт: Мова — це дух народу.

З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

«П? — А, — п».

«П, — а, — п».

«П? — а: — П».

«П, — а: — П!».

 Сергій Жадан писав: «На кожному з нас, тесле, стоїть тавро, тавро любові і самоти.»

 Хай її смуток буде також і мій, крім неї, в мене нічого немає в цьому житті. — Сергій Жадан.

«Чоловіки закохуються так, як кити вистрибують на берег – без жодного шансу на повернення»…

 «За дві тисячі років людство зрадило всіх своїх геніїв, світ заплутався в спробах виправдатись» (Сергій Жадан).