Узагальнено-особові речення

дієсловом у формі 1-ї та 2-ї особи однини та множини теперішнього й майбутнього часу

дієсловом у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу дійсного або наказового способу

дієсловом у формі 3-ї особи однини минулого часу

дієсловом у формі минулого часу

Вовка пастухом не ставлять.

Деякий час їхали мовчки.

Землі кланяйся низько - до хліба будеш близько.

Прийди весняною грозою, сипни на серце яблунь цвіт.

Їсть за вола, а робить за комара.

Два коти в одному мішку не помиряться.

Від своєї тіні не втечеш.

Тужу за вами, солов'ї Вкраїни!

В чистій любові до краю ти нас, Боже, зрости.

До Харкова під'їжджали вночі.

Хороший товар сам себе хвалить.

Не хвали коня, поки з дороги не вернешся.

Грім гримить - хліб буде родить.

З полови хліба не спечеш.

Не можу сьогодні чекати.

Відтоді йому не щастило.

Із ставка повіяло холодком.

Польовою стежкою йду в село.

Тараса називають поліглотом.

Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.

Пливемо назустріч сонцю.

Як дбаємо, так і маємо.

Козацька школа, крита очеретом.

Семена викликали до князя в палац і наказали зачекати.

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє.

Не навчиш вовка орати.

За пустослів'ям дня не перейти.

Усіх зустрічали хлібом-сіллю.

Як сіно косять, то дощів не просять.. 

Жалій порожні слова, але не скупися на добрі справи.

 Друга пізнають в біді.

У Київській Русі існували ради городян.

Роби добро та кидай його в річку. 

Нічого не говорили поміж себе.

Шукай вітру в полі.

 Любиш поганяти, люби й коня годувати.

Він і на холодну воду дує. 

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

 За одного битого двох небитих дають.

 Не берися не за своє діло.

Чесне діло роби сміло!

 Не дивись на чоловіка, а на його діло.

 Про добре діло говори сміло.

  Покірну голову меч не січе.