Види підмета та присудка (повторення)

Київ - столиця України.

Осінь подарувала нам чудові деньки.

Повітря було напоєне пахощами.

Край наш став не той

Учень почав писати твір.

Ситуація виявилася іншою.

Ледар був ласий на чужі ковбаси.

Городецький прикрасив Київ унікальними спорудами.

Він кинувся знов бігати по канцелярії.

Темрява в садку стала густіша.

Я хочу вам про рідний край сказать.

Ніхто, ясна річ, не залишився мокнути під зливою.

По інерції поїзд продовжував іти.

І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна.

Не можуть душу зігріти ті, хто не горить.

Мав Сашко вдачу жваву, невгамовну й веселу.

Ледве вони закінчили копати, аж ось загуркотіли моторами дві вантажні машини.

Він завжди лишався непомітним.

Зоря на небі рожева вже починала займатись.

Один за одним товариство стало рушати.

Тільки ти вмієш рятувати мене від самого себе.