Види присудків

виражений допоміжним дієсловом у поєднанні з неозначеною формою дієслова

утворений з іменної частини та допоміжного дієслова-зв’язки

виражений словосполученням

виражений стійким словосполученням

складений іменний присудок

складений дієслівний присудок

простий дієслівний присудок

Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним, фантастично прекрасним (О.Гончар)

Плаває-в'ється над річкою мла (Олександр Олесь)

Була ця подорож моя мандрівкою у казку (М.Рильський)

Чи ж довго буде молодість тривати? (Л.Костенко)

Будуть сонячні весни усміхатися людям (Д.Луценко)

Шевченко як поет відомий у всьому світі.

Життя без книг - це хата без вікна.

Непомітно для батьків син став дорослим.

Я не міг налюбуватися зоряним небом.

Море під вечір стало спокійним.

Освітлений краєчок неба набув багряного кольору.

Холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю мокрі коси. 

Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать...

Край хмари був підсвічений промінням сонця, що заходило.

Дівчата біля криниці правили теревені й жартували з хлопцями.

Усі народи прагнуть миру.

І він знову мусить посміхатися і говорити якісь непотрібні слова.

Треба йому ще сім літ свині пасти. 

Сергій не має змоги займатися спортом.

Спортсмени почали тренуватися на новому стадіоні. 

Кохання - це найкраще почуття.

Скрізь якась покора в тишині розлита.

Буду я навчатись мови золотої.

Із кленів почало рясно осипатися жовтогаряче листя.

Книги - морська глибина.

Ми повинні берегти все живе.

Сидить батько кінець стола.

Не знаючи броду, не лізь у воду!  

Цілий день потім Артемові батько не сходив з думки.

Людина мусить завжди залишатися людиною.

Люди часто з мухи слона роблять. 

Ми тільки почали розгадувати цей світ. 

Незабаром на січовий майдан стали збиратися запорожці.  

Сусіди чомусь завжди заздрили моїй удачі.

Працею людина сильна і красива.

Стояла я і слухала весну.

Небо на сході стало світліти.

Буду мріяти й жити на крилах надій.

Земля почала зеленіти тендітною травою.

Ясне сонце підіймалось десь далеко за лісом.

Я вірші став писать під вечір золотий.

Поезія - це завжди неповторність.

Я буду крізь сльози сміятись.

У груші був тоненький голосочок.

Я хочу вам про рідний край сказать.

Вирушали козаченьки слави здобувати.

Ми не могли у світі розминутись.

Як ти на подвиг здатний, будеш і в людях знатний.

Дідусеві розповіді хлопець готовий слухати щовечора.

Ще треті півні не співали.

Ліс був живий.

День був гарний, погожий (С.Васильченко).

Катерина береться розпалювати вогонь під плитою (І.Вільде).

Ніч була ясна (Д.Павличко).

Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки... (Леся Українка).

Виконувати всі роботи вчасно – золоте правило наших працівників.

Найбільша турбота батьків – добре виховати своїх дітей.

Гарним був Київ цього свіжого травневого ранку.

О вісімнадцятій тридцять будь обов’язково вдома.

А тепер будемо вечеряти всі разом (В.Собко)

Хай любов'ю святиться чарівна криничка-крижинка (П.Перебийніс)

Учитель попросив Сергія трохи зачекати.

Птахи злетілися спати.

Усі ми прагнемо миру.

Картинками старих дитях книг здається далеч (М.Рильський).

Я для вас рад жити (І.Франко).

Будуть вишні, акації й клени так привітно і тепло шуміть (В.Сосюра)

Батько пішов косити.

У нас був дід дуже схожий на Бога (О.Довженко)

Тканини власного виробу з льону, коноплі та вовни були досить високої якості.

Цього разу він був одягнений аж надто пишно.

Біля мосту й справді було стовпотворіння.

Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили.

Вечір був теплий, густо настояний на степових пахощах.

Ішов кобзар до Києва та сів спочивати.

Піду до криниці набрати водиці.

Ходімо до лісу ягоди збирати.

Батько попросив подати йому молоток..

Вміла мати брови дати, карі оченята.

обставиною

означенням

частиною присудка

додатком

підметом

Мати вже починала сердитися.

Ми не станемо ворушити минуле.

Бійці намагалися йти без шуму.

Мав Сашко вдачу жваву, невгамовну й веселу.