Відокремлене означення

прості й складні

поширені й непоширені

повні й неповні

двоскладні й односкладні

головні члени речення

другорядні члени речення

головні та другорядні члени речення

однорідні члени речення

Зачаровані подорожні сиділи навколо й мовчали. 

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

А он де старе Монастирище колись невеличке козацьке село.

В далині осяяній срібним промінням стояли лани золотого жита й пшениці.

 В небі чистім і прозорім сонце сяє.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Стоять налиті сонцем дні.

А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.

 Одягнена в батьків кожух, Марія не боялась холоду і впевнено ступила через поріг.

 На пляжах купинням чорніли, викинуті прибоєм морські водорості.

 Ген килим, витканий із птиць, летить над полем

 Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця.

Він усе забував, крім тремтливої ілюзії волі та влади.

Славко прийшов і знову став при порозі, несміливий і чужий у великому спортивному залі.

Зараз на сцену виходить Лілі, і сьомий "Б" сидить на гальорці, і тільки його, Славка Беркути, нема у залі.

Всі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.

Горять в росі ранкові доли багаті різнобарв’ям трав.

Щасливий і веселий він глянув на високе небо.

У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.

Любов'ю сповнюючись до дна я вам колядую добрі люди.

Скидаючи шапки в'язні посхоплювались вражено прислухаючись до знайомих слів.

А сьогодні ввечері як тільки смеркне Сашко піде в ліс до партизанів.

Вражена страшною звісткою Марина тихо спустилася на підлогу.

Мені наснилася розкопана криниця.

У мріях обпалених вщент нічого не залишилось живого.

Яблука дозрілі тихо падали у росисту траву.

Ночей промайнулих вже не повернути.

Місяць травень буде гомоніти джмелем наляканим до краю.

Покрите хмарами сонце червоно вибилося з-за гори.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно.

Мої дні течуть серед долини налитої зеленим хлібом.

Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Небо розгорнуло свій намет синій широкий глибокий

А я самотній уночі ще довго в вогнище дивився

Понад самим кюветом виструнчилися гінку стебла однакові незліченні як солдати

Музика бадьора чарівна полинула через шкільне подвір'я