Відокремлені члени речення.

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Застебнутий на всі гудзики він стояв справді як соняшник у цвіту й тішив мені очі.

Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори.

 Найдовше сніг тримається в присипаних листям ровах.

 Наближається повний спеки й світла південь.

 Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

 Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда.

Уже під захід сонця, лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда.

Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда.

Уже під захід сонця, лелека натомлений, за день повернувся до свого гнізда.

 вони

 футболісти

 глядачі

 тренери

Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль старовинний.

Щасливиця я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні.

У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.

 Дивлячись на людей усміхався й мій батько великий добрий чоловік.

Незважаючи на повних шістдесят літ, у його вдачі було щось безтурботне, навіть дитяче.

Попри всі злигодні і турботи, Хома навіть погладшав.

Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки.

Микола, незважаючи на хворобу горла, не втратив своєї божевільної пристрасті до пісні.

Він збирав квітки і косичив ними свою кресаню, а, утомившись, лягав десь під сіном.

Підеш собі, зажурившись, гаєм по долині.

І йдуть по долині і, йдучи, співають.

 Вони робили собі курбало у потоці і, роздягнувшись, бовтались у нім.

Через мости везли важкі гармати вузьким понтонам ріжучи борти.

 Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.

Жінка йде вздовж берега поволі й трохи зігнувшись.

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.

Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви.

Вальдшнеп, або лісовий кулик, - благородна птиця.

Десь під снігом зараз, вимощені в ямках, поховались гнізда вівсянок.

Книги за старих часів, тобто в ХVII - XVIIIстоліттях, продавалися найчастіше в друкарнях.

Колись, до революції, непогано тут жили люди.

Пахло пилом, бензином.

Незважаючи на травень, було душно, як улітку.

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Павутиння огорнуло тополі, верби, тини.

На горі, над річкою, мирно мріє уві сні хутір з високими тополями.

Восени, перед вильотом у вирій, тривожиться і табунами збирається птаство.

Край села, у глибокій долині, біг поміж волоських горіхів струмок.

Внизу, в гущавині, було тихо, свіжо.

Ударившись об повалені паркани, вітер тоскно завив.

У лісі бродив туман, позолочений осіннім промінням.

Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь.

З-за дерев, низько навислих над водою, випливав човен.