ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

а) розширюють зміст речення;

б) звужують зміст речення;

в) уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;

г) конкретизують зміст сказаного.

а) підмет, присудок, обставина;

б) додаток, означення, обставина;

в) підмет, присудок, означення;

г) підмет, додаток, обставина.

а) виділяються за змістом та інтонаційно;

б) указують на того, до кого звернено мовлення;

в) передають ставлення мовця до висловленого;

г) відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

а) комами;

б) комами і тире;

в) тире;

г) дужками.

а)відокремлене означення;

б) відокремлена уточнююча обставина;

в) відокремлений додаток;

г) відокремлена прикладка.

а) відокремлена прикладка;

б) відокремлене означення;

в) відокремлена обставина;

г) відокремлений уточнюючий додаток.

а)А пісня, наростаючи, пливла над берегом. (О. Гончар)

б) Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. (О. Довженко)

в) І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам. (Г. Горик)

г) Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись. (І. Нечуй-Левицький)

а) Зачаровані подорожні сиділи й мовчали. (М. Коцюбинський)

б) Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. (П. Панч)

в) В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці. (М. Коцюбинський)

г) А он старе Монастирище, колись козацькеє село. (Т. Шевченко)

а) Нікого тут нема, крім мене й господині. (М. Рильський)

б) Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні. (Панас Мирний)

в) Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. (Нар. творч.)

г) І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. (О. Гончар)

а) Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… (О. Гончар)

б) Незважаючи на вітрець, робилося душно. (Г. Тютюнник)

в) Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. (М. Стельмах)

г) У лісі, опріч мене, є ще хтось. (Є. Гуцало)

а) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. (Т. Шевченко)

б) Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою, луг. (В. Козаченко)

в) Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. (О. Довженко)

г) Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями. (А. Шиян)

а) Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)

б) Стоять налиті сонцем дні. (М. Луків)

в)В небі чистім і прозорім сонце сяє. (М. Рильський)

г) А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі. (О. Олесь)

а) Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману. (Б. Чіп)

б) Лев упав і довго, лежачи, стогнав. (Л. Глібов)

в) Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа. (Д. Луценко)

г) Здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч. (Д. Луценко)

а) Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману. (Б. Чіп)

б) Лев упав і довго, лежачи, стогнав. (Л. Глібов)

в) Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа. (Д. Луценко)

г) Не маю іншого тепла, окрім отчого краю. (В. Баранов)

а) Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні. (Б. Грінченко)

б) І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита. (Д. Луценко)

в) І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. (Б. Чіп)

г) Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі. (В. Сосюра)

а) І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита. (Д. Луценко)

б) І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. (Б. Чіп)

в) Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі. (В. Сосюра)

г) Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір. (М. Самійленко)

а) Незмінний колгоспний конюх, дід Саливон, як завжди клопотався за своїх підопічних. (Ю. Збанацький)

б) Рівно, на повні груди, дихає юнак. (Ю. Збанацький)

в) Хлопець за два роки змінився — виріс, змужнів. (А. Чайковський)

г) Так, олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч. (М. Трублаїні)

а) Ватажкував наш славний Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Дивлет-гірея. (А. Чайковський)

б) Так, олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч. (М. Трублаїні)

в) Хлопець за два роки змінився — виріс, змужнів. (А. Чайковський)

г) Незмінний колгоспний конюх, дід Саливон, як завжди клопотався за своїх підопічних. (Ю. Збанацький)

а) Пірат був звичайний пес, трудяга. (О. Довженко)

б) Уже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто ні про що не питав. (В. Дрозд)

в) І тут, в Америці, живу я Україною. (А. Кацнельсон)

г) Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий. (В. Дрозд)

а) Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос. (М. Вовчок)

б) Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий. (В. Дрозд)

в) Уже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто ні про що не питав. (В. Дрозд)

г) Пірат був звичайний пес, трудяга. (О. Довженко)

а) На сході, над монгольським табором кривавою загравою розжеврілися хмари.     (І. Франко)

б) За Джериною хатою, під старою грушею, спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту. (І. Нечуй-Левицький)

в) А далі од берега коло самих хат ростуть дикі груши та яблуні.(І. Нечуй-Левицький)

г) На відміну від безплідних кучугур, земля тут така, що можна б усе тут родити. (Олесь Гончар)

а) Брат став упівголоса згадувати якогось льотчика певне близького йому. (Олесь Гончар)

б) Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить з неба на чабанське подвір’я. (Олесь Гончар)

в) А деякі найдрібніші пташата, виявляється, перелітають море влаштувавшись верхи на журавлях. (Олесь Гончар)

г) Данило налягає на двері плечем, Кузька лапами і вони гучно зарипівши, відчиняються. (Григір Тютюнник)

 а) Прославши скатерті при обелісках, своїх солдатів поминають вдови. (Ліна Костенко)

 б) Забувши сміх, і промовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти. (А. Малишко)

в) Під’їжджаючи додому разом з Катериною Кравчина помічає світло і рух у домі (О. Довженко)

г) Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій. (Нар. творч.)

а) Замість чистого, спокійного дзеркала бушували тепер люті води. (І. Франко)

б) В кінці села коло самої Раставиці стояла хата старого Петра Джері. (І. Нечуй-Левицький)

в) Окрім Добрині було поранено ще кілька чоловік (В. Малик)

г) Хліба змиті дощем яскраво зеленіли. (Олесь Гончар)