Відокремлені члени речення

Які члени речення відокремлюються?

Який член речення відокремлюється за допомогою слів крім, окрім, опріч, за винятком, наприклад?

Укажіть у наведеному реченні відокремлений член:

Згори, з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)

Яке з виділених означень є відокремленим (розділові знаки пропущено):

1. Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра.)

2. Зорі сплять на холодних морозом зв’ялених травах. (Л. Первомайський.)

3. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. (О.Довженко)

4.  На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли. (В. Сосюра.)

У якому реченні є НЕВІДОКРЕМЛЕНЕ означення? (Розділові знаки пропущено)

1. А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів. (О. Гончар.)

2. Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі. (Леся Українка.)

3. Скроплений живлющою росою росток пробився на безмежжі нив (П. Дорошко.)

4. Він стояв на кормі з веслом суворий і красивий і дивився вперед поверх нас. (О. Довженко.)

У якому реченні відокремлена обставина виражена одиничним дієприслівником?

1. Учися чистоти і простоти і стоптуючи килим золотий забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)

2. Я йшов не поспішаючи. (Л. Первомайський.)

3. Усяка пташечка радіючи співала. (Л. Глібов.)

4. Наперекір огню і смерті полки незборені і вперті боям виходили навстріч. (М. Упеник.)

У якому реченні є відокремлена прикладка?

1. Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити. (Л. Дмитерко.)

2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)

3. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці. (Є. Гуцало.)

Укажіть речення, у якому НЕПРАВИЛЬНО розставлені розділові знаки при прикладці:

1. Ліс зустрів мене, як друга , горлиць теплим воркуванням... (М. Рильський.)

2. У горах Брянський як командир зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.)

3. Кривинський, як посередник , вийшов наперед громади... (Панас Мирний.)

Які речення містять відокремлений додаток?

1. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.)

2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера. (М. Трублаїні.)

3. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. (В. Собко.)

4. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.)

Обставину, виражену одиничним дієприслівником, НЕ ТРЕБА відокремлювати в реченні:

1. Я йшов не поспішаючи. (Л. Первомайський.)

2. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть  жалкуючи, плачучи осудять. (Т. Шевченко.)

3. Щохвилі творим ми нове йдучи співаючи і мислячи (В. Бичко)

4. Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди стоячи говорити і кашкета скидати (М. Зарудний).

Які речення містять відокремлений додаток?

1. На світі все знайдеш, крім рідної матері (Нар. творчість).

2. На відміну від безплідних кучугур, земля тут така, що могла б усе родити (О. Гончар).

3. А тепер замість крила парусника Тоня й Віталій бачать вдалині посеред затоки темну непорушну гору якусь (О. Гончар).

4. За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний).

5. Усі діти прийшли на виставку, а Марійка Богуславська захворіла й залишилася вдома.

Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено):

1. А я не знаю нічого ніжнішого окрім берези (Леся Українка).

2. Ця несподівана зустріч зворушила всіх особливо дітей (В. Минко). 

3. Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі. (Леся Українка.)

4. Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш заглиблений в минуле... (О. Олесь.)

5. Тихе озеро незриме віє духом трав’яним. (М. Рильський.)

6.  Горо́д ровом обкопаний дерева глиною замазані. (Грицько Григоренко.)

Назвіть усі правила відокремлення прикладок:

1. Стосується особового займенника

2. Стоїть перед означуваним іменником і не має обставинного відтінку

3. Поширена й стоїть після означуваного слова

4. Від означуваного слова відділена іншими членами речення

5. Стоїть після означуваного іменника — власної назви

6. Має обставинний відтінок

7. Зі словами на ім 'я, на ймен­ня, родом, так званий тощо