" Звертання , вставні слова"

Добридень , тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло моїх пісень

Ти зійди на гору , брате і поглянь на схід : стали світлі наші хата і просторий світ.

О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя

Ми зберегли тебе ,вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю.

Гей , рицарю жадібний, стережись.

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов.

Кобзарю, знаєш ,, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік.

Запалай , мій вогнику крилатий,полум'ям привітним і незлим.

Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

Краю героїчний, пісне соколина, ми розбили бурі вільними грудьми.

Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти.

Пригадайте , мамо,те прощання край воріт, де сяяла роса.

Гірке , Тарасе, твоє панування , краще б до людей ішов у найми.

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові й нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

До тебе , Україно, струна моя перша озветься

У неволі тяжко, хоча й волі , сказать по правді , не було.

І враз , неждано і чудно для ранку, сплеснули мідні звуки оркестру

А втім, хто його знає, ніхто не віда,як хто обіда

Тепер , щоправда, довкола було досить голо і сумно.

Украли в мене скриню, на щастя, ключ зостався.

Я , зісно, мрійник був.

На мій погляд, це завдання для нього було найскладнішим.

На жаль , помирають герої, на щастя, ще є патріоти

Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік.

За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін

Явір тополі про щось шепотів, перебратись до неї ,мабуть, хотів.

Добридень вам друже добрий1

Безумовно, доля мови невіддільна від мови народу.

І ось , нарешті, вершина

Звісно, чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку.

Увечері, на щастя, пішов дощ.

Дивна річ, саме так народжується мудрість, щирість. мужність.

Гей рицарю, жадібний, стережись.

Рідная земле мов квітку розквітлу, ти нас зродила для радості й світла.

Прудко , човне мій, лети до немудрої мети.