Відокремлені члени речення 16

 І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.    

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Окрім Насті, з Оленкою в класі ніхто не підтримував стосунки.

Скільки світла, скільки тепла, скільки сонця навесні!

 І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.    

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Окрім Насті, з Оленкою в класі ніхто не підтримував стосунки.

Скільки світла, скільки тепла, скільки сонця навесні!

 І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.    

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Окрім Насті, з Оленкою в класі ніхто не підтримував стосунки.

Скільки світла, скільки тепла, скільки сонця навесні!

 І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.    

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Окрім Насті, з Оленкою в класі ніхто не підтримував стосунки.

Скільки світла, скільки тепла, скільки сонця навесні!

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.   

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 

Скажи мені, Сашку, коли, нарешті, ти зробиш те, що обіцяв?

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.   

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 

Скажи мені, Сашку, коли, нарешті, ти зробиш те, що обіцяв?

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.   

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 

Скажи мені, Сашку, коли, нарешті, ти зробиш те, що обіцяв?

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.   

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 

Скажи мені, Сашку, коли, нарешті, ти зробиш те, що обіцяв?

Ніхто, крім тебе, в цьому не винен.

А сонце, тепле і ласкаве, спинило погляд на землі. 

А пісня, наростаючи, пливла над берегом

Був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 

Гаївки, гагілки, магілки - це все різновиди весняних пісень.

Ніхто, крім тебе, в цьому не винен.

А сонце, тепле і ласкаве, спинило погляд на землі. 

А пісня, наростаючи, пливла над берегом

Був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 

Гаївки, гагілки, магілки - це все різновиди весняних пісень.

Ніхто, крім тебе, в цьому не винен.

А сонце, тепле і ласкаве, спинило погляд на землі. 

А пісня, наростаючи, пливла над берегом

Був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 

Гаївки, гагілки, магілки - це все різновиди весняних пісень.

Ніхто, крім тебе, в цьому не винен.

А сонце, тепле і ласкаве, спинило погляд на землі. 

А пісня, наростаючи, пливла над берегом

Був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 

Гаївки, гагілки, магілки - це все різновиди весняних пісень.