Відокремлені члени речення

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні. 

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п'ю. 

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно -лебедина. 

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори. 

Ніч була темна, але тиха. 

То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу. 

Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця. 

У темному гаю, у зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть. 

Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами. 

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю. 

Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.          

О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні! 

А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка. 

Край шляху, у долинці, догорає вогнище.          

За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив. 

Не читай лежачи!                                                  

Деякий час усі сиділи задумавшись              

 Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.              

Погомонівши молодята пішли з садка. 

Якби хліб та одежа то їв би козак лежа. 

Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.    

Із вирію летять курличучи ключі.                   

Чорна качка тримається на воді розпластавшись. 

Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи. 

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол. 

Селища натомлено поринулі в сон спочивають у теплих обіймах  ночі. 

Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори та розходився навколо.   

Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи землею ровах. 

Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і тішив мені очі. 

Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке а довге. 

Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок. 

На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією. 

Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок. 

3 себе краплі молодик отряс добре втерся хмаркою пухнатою і увесь порожевілий враз завис над хатою. 

Наближається повний спеки й світла південь.      

Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада. 

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні. 

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне. 

Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани? 

1

2

3

4

5

глядачі

футболісти

тренери

футболісти й тренери

вони

... вражають красою дерева.       

Вражають красою дерева...   

Вражають красою ... дерева.        

Красою вражають дерева .... 

Дерева ... вражають красою. 

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми. 

Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали. 

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу. 

Поки працювали в полі дощу на щастя не було. 

1

2

3

4

5

Закон, забороняючий користуватися мобільними телефонами під час керування авто, поліпшив ситуацію на дорогах.

Горбиться на столі запашний коровай, насичений сонячною і земною силою.

Земля, скута морозом, покрилася білим снігом.

Обтяжені снігом гілки пригнулися до самої землі.

Сидячи на лавці, до мене підійшов незнайомий.

Виходячи з вагона, у моєї валізки обірвалася ручка.

Дізнавшись про твої успіхи, мені стало надзвичайно приємно.

Закінчивши університет, вони зайнялися працевлаштуванням.

Якщо хочеш моє серце дружиною бути то дай мені таке зілля, щоб тебе забути.

Послухай дівчино з Полтави де ти навчилась брати ті октави?

Ходім зі мною доленько ходім!

Дяка Полтаві прислала такого гінця!