Відокремлені члени речення

Крім, окрім, за винятком, особливо

Мов, наче, неначе, як

Що, щоб, бо, коли

Третю добу замість води ми їли сніг

Замість домовика в хаті залишився кіт

На лівобережжі замість верб і чагарників видно погорблені смуги темені

1, 2

2, 3

2,4

указують на того, до кого звернено мовлення

виділяються за змістом та інтонаційно;

передають ставлення мовця до висловленого;

відокремлене означення

відокремлена прикладка

відокремлений додаток

А пісня наростаючи пливла над берегом

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Стоять налиті сонцем дні.

В небі чистім і прозорім сонце сяє.

Ставок блищить на сонці неначе дзеркало вправлене в срібні рами закутані дорогою білою прозорою тканиною.

Чимало з написаного тоді на українську тему пішло в забуття, залишився ж передусім Гоголь.

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

і приємні спогади про веселе літо.

з його чарівністю і мрійливістю.

загадковий і бентежний.

Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути.

Ще не ходячи до школи, мама читала мені вірші Марійки Підгірянки.

Слухаючи доповідь однокласниці, ми робили деякі нотатки.

Ген за мальвами хата виплива з далини.

А там на автостраді летючі зорі фар.

Заживу непишно небагато на баштані в тихім курені.

 І вже тепер коли став начальником він раптом зрозумів головне.

Нікого тут нема крім мене й господині будинку.

Ой був у Січі старий козак на прізвище Чалий. 

Люблю Дніпро -- ріку свого народу. (І.Савич)

Книги-- морська глибина...(І.Франко)

Песців, або полярних лисиць, розводять у розплідниках.(З довідника)

І він устав на горах перед нами наш Київ.(М.Рильський)

Голови повік не схилить Київ слави богатир.(П.Усенко)

Десь,кажуть, є страшна богиня Мойра.(Л.Костенко)

Я хлопчик-семиліток вийшов з хати.(І.Драч)

Ой послухай голубонько не журися ти на мене молодчика подивись! (Л.Глібов)

Має людина в собі такий живчик робити добро.(О.Гончар)

Отакий-то наш отаман орел сизокрилий.(Т.Шевченко)

Зупини її мить високу для моїх молитовних долонь.(В.Стус)

Байраками їхав до війська Григорій Триволя козак молодий

У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.(Л.Костенко)

До Олесі підійшов один із останніх бійців танкіст Василь Кравчина.(О.Довженко)

Із тебе першої моєї вулиці почав я відкривати білий світ.(В.Тарасенко)

Людина не позначена любов'ю не зможе звести серця для добра.

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур'яні.

Пішов козак сумуючи нікого не кинув.

Не чуючи перебирала ти пожовклі клавіші задумана й тривожна.

Протерши оксамиткою перо той гість сказав що дуже наморився.

Там замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів.

Схилились два самітні клени, читаючи весни буквар.

Націю творять сукупно всі - навіть лиходії.