Відокремлені члени речення 3

З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Небо розгорнуло намет свій - синій, широкий, глибокий.

По всім світі пронесу нашу гордість і красу - рідну мову.

Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів

Благословенним будь, світанок долі, мій добрий незабутній отчий дім.

З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Небо розгорнуло намет свій - синій, широкий, глибокий.

По всім світі пронесу нашу гордість і красу - рідну мову.

Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів

Благословенним будь, світанок долі, мій добрий незабутній отчий дім.

З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Небо розгорнуло намет свій - синій, широкий, глибокий.

По всім світі пронесу нашу гордість і красу - рідну мову.

Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів

Благословенним будь, світанок долі, мій добрий незабутній отчий дім.

З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Небо розгорнуло намет свій - синій, широкий, глибокий.

По всім світі пронесу нашу гордість і красу - рідну мову.

Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів

Благословенним будь, світанок долі, мій добрий незабутній отчий дім.

Ночували гайдамаки в діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові.

Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами.

На світі все знайдеш, крім рідної матері.

Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів.

Я так люблю тебе, мій краю, красу твоїх степів і гір.

Ночували гайдамаки в діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові.

Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами.

На світі все знайдеш, крім рідної матері.

Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів.

Я так люблю тебе, мій краю, красу твоїх степів і гір.

Ночували гайдамаки в діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові.

Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами.

На світі все знайдеш, крім рідної матері.

Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів.

Я так люблю тебе, мій краю, красу твоїх степів і гір.

Ночували гайдамаки в діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові.

Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами.

На світі все знайдеш, крім рідної матері.

Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів.

Я так люблю тебе, мій краю, красу твоїх степів і гір.

Дикі качки, крім базару, водяться на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах по річках. 

Росить Дніпро, світам на подив, нові сади, нові поля. 

Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестояні сльози степів. 

Село, зачароване зоряним небом,хороше синіє розкиданими хатками

Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті. 

Дикі качки, крім базару, водяться на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах по річках. 

Росить Дніпро, світам на подив, нові сади, нові поля. 

Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестояні сльози степів. 

Село, зачароване зоряним небом,хороше синіє розкиданими хатками

Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті. 

Дикі качки, крім базару, водяться на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах по річках. 

Росить Дніпро, світам на подив, нові сади, нові поля. 

Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестояні сльози степів. 

Село, зачароване зоряним небом,хороше синіє розкиданими хатками

Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті. 

Дикі качки, крім базару, водяться на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах по річках. 

Росить Дніпро, світам на подив, нові сади, нові поля. 

Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестояні сльози степів. 

Село, зачароване зоряним небом,хороше синіє розкиданими хатками

Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті.