Відокремлені члени речення

А Там, замість житечка, в теплее літечко терен зацвів.

Б Розрум'янена, ошаліла, Тоня з розгону налітає на брата, кидається йому на шию.

В Схилились два самітні клени, читаючи весни буквар

Г Було це в місті Малині, там жив Іван Іванович, районний лікар.

Там, замість житечка, в теплее літечко терен зацвів

Розрум'янена, ошаліла, Тоня з розгону налітає на брата, кидається йому на шию.

Схилились два самітні клени, читаючи весни буквар

Було це в місті Малині, там жив Іван Іванович, районний лікар.

Там, замість житечка, в теплее літечко терен зацвів.

Розрум'янена, ошаліла, Тоня з розгону налітає на брата, кидається йому на шию.

Схилились два самітні клени, читаючи весни буквар

Було це в місті Малині, там жив Іван Іванович, районний лікар.

Зозулі кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба.

Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс.

Солідна віком і творчою практикою людина, він був у розпачі.

Тепер, замість крила парусника, Тоня й Віталій бачать вдалині темну непорушну гору якусь

Солідна віком і творчою практикою людина, він був у розпачі.

Зозулі кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба.

Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс.

Д Тепер, замість крила парусника, Тоня й Віталій бачать вдалині темну непорушну гору якусь.  

Зозулі кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба

Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс.

Солідна віком і творчою практикою людина, він був у розпачі.

Тепер, замість крила парусника, Тоня й Віталій бачать вдалині темну непорушну гору якусь.  

3 доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Переляканий, розтривожений, я вискакую в затоплений місячною повінню двір.

Мені вже, вірите, набридли мандри по чужих краях

Заходив серпень — місяць снопів.

Крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду.  

Крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду.  

3 доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Переляканий, розтривожений, я вискакую в затоплений місячною повінню двір.

Мені вже, вірите, набридли мандри по чужих краях

З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Переляканий, розтривожений, я вискакую в затоплений місячною повінню двір.

Мені вже, вірите, набридли мандри по чужих краях

Крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду.  

3 доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Переляканий, розтривожений, я вискакую в затоплений місячною повінню двір.

Крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду, нічого більше не відчувалося

Заходив серпень — місяць снопів.

Що страшніше — детектор брехні чи дзеркало правд

Похлипавши, гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.

За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень.

Старий зараз ніякої роботи не визнає, крім пасіки.  

Що страшніше — детектор брехні чи дзеркало правди?

Похлипавши, гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію

Старий зараз ніякої роботи не визнає, крім пасіки.  

За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень.

Головні члени речення

Головні та другорядні члени речення

Другорядні члени речення

Звертання

стояла ніч

темна

темна, холодна, вітряна

холодна, вітряна

моя дорогенька

вона

зі сльозами на очах

зустрічала

туман швидко розсіявся

і було досить прохолодно

осяяний сонячним промінням

і закрапав дрібний дощик.

пухнасті, рожеві, освітлені ясним сонечком.

м"якенькі подушечки для сонечка.

з дощиком для нашого саду й городу, для лісу й поля.

дієприкметниковий зворот

дієприслівниковий зворот

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори. 

Читаючи книжки, ми збагачуємо свій внутрішній світ.

Прочитайте новинку - книжку про маленьких чарівників.

На дозвіллі, замість гаджетів, віддавайте перевагу книжкам.

Уявіть собі, планшет може вмістити у своїй пам'яті тисячі книжок!