Відокремлені члени речення

 Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо...

Ти не можеш віднайти жодного друга не нашукавши, разом з ним і двох-трьох ворогів.

Ти не можеш віднайти жодного друга не нашукавши, разом з ним, і двох-трьох ворогів.

Ти не можеш віднайти жодного друга не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

 Дівчинка насупилась й стала схожа маленьку, крихітну дитину.

Поряд опиняються чиїсь порепані долоні, у них засохла земля, також солона й гірка

Дівчинка не втрималася й побігла від того крику, занурюючись у зелену пастку.

Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно

Прочитавши оповідання В.Дрозда, у мене виникло багато питань.

Написавши твір, я була надзвичайно задоволена результатом.

Лише поставивши перед собою конкретну мету, ти зможеш рухатися до її втілення в життя.

Я зможу доєднатися до проєктної діяльності, опанувавши додаткову літературу.

Узлісся наскрізь промите дощем та прочесане вітром гривасто розгойдувалося ніби голови коней у степу. 

Білий кінь скільки зміг просунув голову між двох жердин загорожі та й собі задрімав стомлений нерозумною блуканиною...

Втрапив на вкочену колісьми лугівку копита відбивали чіткий ритм і роздратований тим ритмом він навмисно прискорював біг наздоганяючи самого себе та розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву. 

Здивований він перечекав не рухаючись з місця щоб не скаламутити води, поки небо знову засвітилось і знову побачив свою чисту прекрасну білизну.

двокрапку

кому

лапки

тире

не потрібно вставляти розділові знаки

потрібно вживати кому

пропущено крапку з комою

потрібно вставити тире

кому вживати не потрібно

вживати після слова "шосе"

вживати після слова "мчить"

потрібно вставити тире

ставити не потрібно

потрібно ставити після слова "гори"

потрібно ставити після слова "причаїлися"

можна ставити, якщо речення окличне

Грав з телям, з поросятами, курми, грав з голубами й гусьми нашими й чужими (О. Довженко).

Здається, не плив я човником тієї ночі по Десні (О. Довженко).

Буруниться за кормою подій важка хвиля, над головою дзвенить небесна сонячна безодня… (Р. Іваниченко).

Щоб ти зів’яв був, невігласе, як ота морковочка зів’яла від твоїх каторжних рук! (О. Довженко).

Наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву (О. Довженко).

Вже сонце скотилося до темного бору і в теплім промінні купало і ярі лани, і веселую гору.

Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олов’яним небом.

Під’їжджаючи додому разом з Катериною, помітними стали світло й рух у домі.

Сонце, зупинившись у зеніті, палить землю вогняним промінням.

Про Атлантиду, таємничий материк, похований на дні океану, написано чимало.

Мороз пече, під ногами шкварчить і співає соловейком сніг.

Згадуючи літній відпочинок, у моїй уяві постає блакитне тепле море.

Думав про матір, про її прості заповіти, про віру в людей, віру в добро, в щирість, у любов, у посвяту заради величного й прекрасного.

Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчався Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

Милуючись з навколишньої зими, Явтух Каленикович іде вулицею у незастебнутому кожусі.