Відокремлені члени речення

головні та другорядні члени речення

додаток, означення, підмет та присудок

додаток, означення, обставина

головні члени речення

Море тихе сонне розніжене ліниво похлюпує об камінь хвилями.

Омиті росами квітки розтулюють повіки.

І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах.

Зорі сплять на холодних морозом зв’ялених травах.

Польова билина вона не призвичаєна до густої тіні.

І от тепер ставши начальником він раптом заспівав отакої.

У весняному лісі блискучо зеленіли дерева крім старого ясеня.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Така вже доля лікаря брати в своє серце чужі болі.

Під ноги білому коневі стелилася висока трава неторкана косою.

Вимочені дощами стерні зчорніли.

Нікого тут нема крім мене й господині.

Я йшов не поспішаючи.

Ліс наблизившись перетворився із голубого на зелений.

І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.

Дівчата зачіпали Миколу жартуючи а він усе стояв похнюпившись.

Ти в осені захована весна.

На сонці-скрипці бабиного літа ніхто із скрипалів ще не зіграв.

Жовті калюжниці квіти дитинства знов нагадали щасливі літа.

Якось брів я звільна полем весь заглиблений у себе.

В небі чистім і прозорім сонце сяє.

Дорога рівна й широка пролягла серед поля.

Перед очима попливла суха трава витоптана копитами.

Оточені лісом хатки тулилися одна до одної.

стоїть перед означуваним словом.

має значення ,,в ролі кого, чого“.

виражена власним іменем.

має значення обставинного характеру.

Увесь день Славко працював не покладаючи рук.

Я йшов не поспішаючи.

Усі прийшли не змовляючись.

Внаслідок затримки в дорозі ми не встигли на вечірній потяг.

Ростуть міста, яких не бачив світ.

Народ, що вільним став, ніхто не зломить.

Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало.

Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла.

Весело вільно струмочки побігли радісну вість несучи.

Присівши на пеньку серед поляни я розглядав видовисько туманне.

Вона не звикла сидіти склавши руки.

Лелеки відлітаючи прощально зупинилися над хатою.

Даруючи радість іншим не забудь про себе.

За винятком Васильченка усі хлопці завершили роботу.

З півночі дихнув вітерець сповнений запахом польових квітів.

У місті розцвіли каштани почесна варта весни.