Відокремлені члени речення

А Голубі, сині,фіолетові пасма снувались над горами.

Б Ніч була хмарна,беззоряна.

В За кожним вигином вулиці поставало весняне село - мій рідний край.

Г В одному та другому кутках хати висіли ікони, обвиті рушниками.

А Сонце було ласкавим до води,дерев,квітів.

Б Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита.

В Дикі качки,крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих- тихих плесах на річках.

Г У низинах, залитих водою, витикався лапатий лопух.

А Увесь світ був як казка,повна чудес.

Б Лежить під небом ,чистим і високим, холодний степ моєї самоти.

В Хвиля почуттів, і радісних, і тоскних , переповнює хлопця.

Г Одна помилка ,зроблена в житті,тебе щораз наздоганя в путі.

А Далеко попереду чорнів ліс обперезаний знизу сивим кругом чагарнику.

Б Вражала розкішна картина осінньої природи обсипана сонячним промінням під блакитним небом.

В Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації.

Г Листя вимите рясним дощем поблискувало на сонці.

А І холодно, й сумно, і темно навколо.

Б Всюди було рівно,біло.

В Незважаючи на травень,було душно, як улітку.

Г Сонце поблискувало то тепло, то суворо.

А Проте в сріблястім верболозі ,не підкоривши серце прозі,співають пізні солов'ї.

Б Степ мовби спочиває, вичахаючи.

В Похлипавши,гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.

Г Виблискувала в лузі річка,і, звиваючись,губилася в зелених шатах надбережного гаю.

А Солідна віком і творчою практикою людина,він був у розпачі.

Б Чистенький,чепурненький,він зовсім не мав нахилу до Федькових забав.

В Пропливає хмара - лебідь.

Г Переляканий,розтривожений, я вискакую в затоплений місячною повінню двір.

А Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь.

Б Край шляху,в долинці,догорає вогнище.

В В казані допріває,булькочучи,каша.

Г В туман загорнувшись, далекі тополі в душі вигравають мінорну гаму.

А На горі тій ,на шпилечку, сяє замок з діамантів.

Б Там,за горами,вже давно день.

В У три нуль-нуль,перед світанком, гірське село розбудив вогонь.

Г Тут, на дні міжгір'я, вже ніч.

А Не оплакуй ні мрій,ні згадок, загуби своїм прикрощам лік.

Б На світі все знайдеш,крім рідної матері.

В У материнському погляді не було ні фальші,ні лукавості, ні хитрування.

г Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці села,то в іншому зривалася пісня.

Напослідок посходили додолу і старі з Захаром Беркутом, і оглянувши становище   озброєних і всі прилади, поспішили до тіснини. 

Вона швидко зиркнула довкола і не звертаючи уваги на батька, кинулася до Максима.

Залишивши Нечая з козаками перед окопами, Богун рушив далі.

Ластівки, кружляли над полем високо піднявшись вгору.

...вражають красою дерева.

Вражають красою дерева....

Вражають красою...дерева.

Дерева...вражають красою.