Речення з відокремленими членами

розширюють зміст речення

звужують зміст речення 

конкретизують зміст сказаного

 уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення  

підмет, присудок, обставина

підмет, присудок, означення

додаток, означення, обставина

підмет, додаток, обставина

Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата. 

Стоять налиті сонцем дні.

У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу перед дідом.

По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.

 Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.  

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. 

На світі усе знайдеш, крім рідної матері.

Там, замість життя, в теплеє літечко терен зацвів.

 Вустя нічого не бачила, крім отих невидних струмків. 

 Незважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень. 

Я мала тоді стрічався зі скарбами людського духу та гріх було б гудити ті часи вони були по-своєму прекрасні.

Вона поклала букетик у якому були різні польові квіти крім васильків. 

Осінніми вечорами вона рано світила світло чепурилась немов у свято і сидячи у своїй охайній хатинці часто поглядала на двері тривожно прислухаючись до гавкання собак і хвилювалась немов на щось чекала.

З більшим нетерпінням ніж будь-коли ми рвались до рідного дому. 

Йому було приємно що він старий генерал якого сусіди звали „червоним” і небезпечним завжди лишався вірним собі.

Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

Погомонівши молодята пішли з садка.

Не читай лежачи!

Розбудовуючись Київ зумів лишити живу природу найбільшою своєю окрасою.

Собака теж зробився веселий і покрутившись знехотя потюпав геть.

Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли.

Артем здебільшого говорить не поспішаючи.

Ні півслова все мовчить і насупившись сидить.

Катря Катрю видає, приданого не дає.

А як спадуть, як рабства лід Протне нова зоря,

Малюк і муж, і ветхий дід Прославлять Кобзаря!

Кріпак, незграба, злидень, гайдамака... Чи це не ти? 

Ось тобі яблуко червонобоке, старший мій сину Микитко.

 Мовте, кошовий отамане, про що річ. 

Озброєні діти Залізнякові ми пройдем шляхами при стиглому житі.

Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прибулих.

Українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на Євробаченні.

Він же Тичина багато зробив у справі перекладів з болгарської мови на українську.

Палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі із задушевним ліризмом.

Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.

Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.

Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.

Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.

Степ струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним, жовто-зеленим кольором.

Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі притулок рибалки.

Там у сузір’ї Саламандри твій коханий бив тобі чолом.

Коло самого дому під вікнами росли кущі жовтої акації купи мальви.

У Корчуватому під Києвом рік сорок другий ожеледь зима.

Високо в небі у прозорому надхмар’ї виблискували в променях сонця чайки.