Відокремлені члени речення

На ходу перелічивши людей, він знову повів їх у глибину колючих осінніх лісів.

Дивно-чудовий був у цю пізню годину ночі Дніпро — повноводий, могутньострумний, широкий, голубий у місячному промінні.

Ніжне дитяче личко просвічувало живою, ледь рожевою прозорістю

Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.

Знала я дочко за ними принаймні три чесноти.

Зовні однак ніщо не віщувало рясної травневої грози.

Під вечір годині о сьомій самотній блукав я в саду.

Де він там зачепився старий бурлака.

Знала я дочко за ними все ж таки три чесноти.

Де він там зачепився старий бурлака?

Під вечір годині о сьомій блукав я в саду.

Зовні однак ніщо не віщувало рясної травневої грози.

Народи явлені у Слові достойно жити можуть на землі.

І нехай в'януть білі й рожеві червоні й блакитні троянди.

Тихо курілися луки переливаючись барвами.

Щирий людський сміх кажуть віку додає.

Напевно, це був інший світ - чудовий невідомий храм.

Щасливий і веселий, я дивився на високе бездонне небо.

Тихі конвалії, білі і ніжні, скоро розплющать срібні повіки.

Там, замість житечка, у теплеє літечко враз терен зацвів.

Кінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним.

Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу.

На оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки.

Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем.

Уткнувшись у тепло долин, вітер спросоння погойдував чорні тополі. 

Між зеленими садами, між сірими стінами загравали вже фіолетові тіні.

Яра пшениця була молода й висока, а горді соняшники стояли ще вищі.

Десь скрадливо скрипнула хвіртка, насмішливо обізвався дівочий голос.

Формуючи завдяки спорту міцні м’язи, людина вдосконалює своє тіло

Попрацювавши на різних тренажерах, спорт стане ще більш корисним.

Тренуючи різні групи м’язів, не забувай розвивати й свій інтелект.

Спорт загартовує й характер, виховуючи наполегливість і силу волі.

уважно слухайте гіда, робіть короткі записи.

усі експонати вразили нас своїм різноманіттям.

наші знання з історії були дуже доречними.

екскурсоводом було наведено невідомі факти про неї.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Важка від насіння, низько нахилялася жалка кропива.

Дорога повела в порослі густими лісами гори.

Щасливий і веселий він глянув на високе небо.

Налякані незнайомими звуками, коні пряли вухами.

На горах за шпилями, відкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця. - відокремлене означення;

Іван, пожбуривши денцівку в траву та взявшись у боки, закружився в танці. - відокремлена обставина;

За всю війну, скільки він, дивізійний начарт, бачив розбитих, непощаджених війною різних церков та соборів. - відокремлена прикладка;

Мчимо швидше й швидше і, може статися, що од людства нічого, крім швидкості, не залишиться. - відокремлена обставина.

Готуючись до іспиту, у мене не було часу на розваги.

Розподіливши обов'язки, почалася робота в лабораторії.

Вивчивши іноземну мову, мені часто доводиться радитися з викладачем.

Скопавши город, хлопці почали садити картоплю.

Одна, більша, тварина кинулась уперед.

Осторонь кошар, на белебні, височить кущик тополь.

В українській мові наголос різномісний або вільний, тобто не закріплений за якимось певним складом слова.

Другого дня після приїзду Сірка з Хабаровська, надвечір, прибіг Заливай.

Каффа поділялась на три частини: фортецю, або цитадель, місто й передмістя.

Погожого ранку раптом іній засріблився на кожній травинці.

Сіроманець віднині і навіки житиме в обласному звіринці, тобто зоопарку.

Бувало, там, у батеньки, все сниться, що я літаю.

Попри всі злигодні й турботи переднього краю, Хома навіть погладшав.

Микола, незважаючи на хворобу горла, не втратив своєї божевільної пристрасті до пісні.

Кривдунський, всупереч усім приписам і законам, уважав за нормальні відносини судді до мужички, щоб сварити, накричати.

Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки.

Ви знаєте, що Свічка, брат наш славний, здобув для нас князівський привілей?

Голова колгоспу, колишній батьків товариш висловив щире здивування.

Саньми правив Марко, старий довірений слуга Хмельницьких.

Підвівся Іскра, полковий обозний, син Остряниці Якова, Іван.

Кузька обнишпорив усі кущі, шукаючи Однокрила і, не знайшовши, побрався в своє кубло.

Подивився кругом себе і, перехрестившись, пішов собі тихо в Київ святим помолитись.

Карпо помаленьку, не хапаючись, переліз через перелаз у двір.

Коло нього крутиться собака, то забігає наперед, то повернувшись, кидається назустріч.

Дзвінкий гук ударився об близьку гору, вкриту лісом і залунав коло дальшого шпиля.

Навіть у будень носила шовкові хустки, дорогі й писані мудро блискучі дротяні запаски.

Потім Василько ніс вудки до хліва, гарненько складав їх на кілочки, вбиті під стрихою, і йшов у хату.

Ось видніє стіжок сіна, залишений лісником для диких тварин.